Пів літа пролетіло
дуже швидко...
Сьогодні липень
маківку зігрів
під сонцем,
що найгарячіше влітку,
На старій черешні примостився шпак...
Бродить літо-літечко, аж по серцю, стежкою,
Має літо-літечко свій таємний знак.
Де вітер ніжить пахощами дні,
Мені б туди, де сонні простеляли
Ромашкові стрічки лани густі.
Пам’яті Ігоря ПОКЛАДА
На циферблаті трансферу століть.
Та нас, з НАДІЄЮ удвох, не зупинить...
Надіємося — ніде правди діти.
В вітті липи хмільно править золота бджола.
Пишно, рясно, бархатисто цей рік зацвіла
І запахла п’янко й терпко, ніжно, променисто.
Удосвіта дерева остовпіли.
Такого в їх кутку ще не було.
Усі вони пристойно зеленіли
Десятки літ од пестощів весни.
Парк - одна з візиток нашого міста, знакове для кількох поколінь місце, яке хоч раз в житті відвідав кожен мешканець Сум.
Парк дуже змінився, він не виглядає єдиним ансамблем, як 40 років тому. Але він існує і радо зустрічає малечу і дорослих!
що джміль сп'янів і заблукав у квітах.
Життя - воно як квіточка - просте:
усе по колу, від зими до літа.
18 червня 1950 р. народилася Валентина Мироненко - член Національної спілки журналістів України. Лауреат обласної журналістської премії «Золоте перо Сумщини».
Нагороджена Почесним знаком
Національної спілки журналістів України, а також Почесною грамотою
Міністерства культури і мистецтв України. Вона – одна з авторів літопису
Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники»,
Берегиня фестивалю (2016р.).