СТОРІНКИ

середа, 17 грудня 2025 р.

Останній із "титанів венської класики": Людвиг ван Бетховен

 


16 грудня виповнюється 255 років від дня народження Людвіга ван Бетховена - геніального композитора, який докорінно змінив історію світової музики

 

Митець, чия музика стала символом внутрішньої свободи, сили духу та перемоги людини над обставинами. Саме він першим увів хор і солістів у симфонію, створив перший вокальний цикл, заклавши ідеї, що згодом визначили музику романтизму й наступних поколінь композиторів.

Цікаво, що у творчості композитора звучали українські мотиви. Зокрема, Бетховен звертався до народних мелодій, які побутували на теренах України, опрацьовуючи їх у своїх творах. Найвідомішим прикладом є варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай», яка була надзвичайно популярною в Європі на початку ХІХ століття. Завдяки композиторові ця мелодія набула нового, камерного звучання та стала частиною європейської музичної традиції.

Важливу роль у житті й творчості Людвіга ван Бетховена відіграв граф Андрій Розумовський — відомий дипломат, меценат і син останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

Розумовський мешкав у Відні, де підтримував музичне життя міста й був близько знайомий з Бетховеном. Сам граф чудово грав на скрипці, збирав квартет і активно заохочував композитора до камерної музики. Саме для нього Бетховен написав три знамениті «Разумовські квартети» (Op. 59), які стали переломним етапом у розвитку струнного квартету як жанру.

Особливо символічно, що за бажанням Розумовського в одному з квартетів Бетховен використав слов’янські (зокрема українські) інтонації, підкреслюючи походження свого покровителя. Ці твори поєднали європейську класичну традицію з фольклорними мотивами та стали прикладом плідного культурного діалогу.

Зв’язок Бетховена з Андрієм Розумовським — це яскраве свідчення того, як українська шляхта впливала на розвиток європейського мистецтва, а український культурний контекст був органічною частиною музичного життя Європи початку ХІХ століття.

Звернення Бетховена до фольклорних джерел свідчить про його відкритість до різних культур і глибокий інтерес до народної музики як джерела щирих емоцій та художньої сили. Українські інтонації в його спадщині — ще одне нагадування про те, що національна культура є невід’ємною частиною світового мистецького діалогу.

  

 < /p>

Немає коментарів:

Дописати коментар