Нишком проникає в Осінь грудень.
Ще дощить, несталі дмуть вітри.
Сонце затулили хмарні груди,
Душу біль воєнних ран ятрить.
Гілка клена об віконце б'ється,
Сутінь лізе крізь застигле скло,
Перемога нелегко дається -
Дуже важко виганяти зло.
Ось і сніг злетів на землю нашу,
В цьому році нагадав бинти:
Понівечену країну перев'яжуть
Снігові цілющі пелюстки.
Буде зимно. До весни далеко.
Час борні - і втрат, і перемог.
Принесуть у березні лелеки
В Україну миру епілог.
%20%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B8%20%D1%81%20%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D1%84%D0%B8%D0%B3%D1%83%D1%80%20%D0%B8%20%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар