Стелиться рум'янок білою мережкою,
На старій черешні примостився шпак...
Бродить літо-літечко, аж по серцю, стежкою,
Має літо-літечко свій таємний знак.
Все таке заквітчане, ніжне і духмяне...
В полі конюшина вабить всіх джмелів.
Очі волошкòві... Маки полум'яні.
І посеред всього - громовиці спів.
Скільки днів попереду, теплих і ласкавих.
Ягідних світанків, млосних вечорів...
Тріпотить жаринкою літечко лукаве,
Тулиться до серця, як пташиний спів...
Людмила Галінська
Немає коментарів:
Дописати коментар