По цямрини вже повні і нема
кому дзвонкової набрать бодай
цеберце.
Нема нікого – ніц. Війна накруг,
війна.
І вороння злетілося – клює ще
Тепле серце.
Лежить солдат у травах горілиць
і плаче небо, жито половіє…
А вітер посивілий згаром віє
над сумом переповнених криниць.
Немає коментарів:
Дописати коментар