Так солодко акація цвіте,
що джміль сп'янів і заблукав у квітах.
Життя - воно як квіточка - просте:
усе по колу, від зими до літа.
Ще вчора сніг, сьогодні - білоцвіт.
Що буде завтра? Поживем, побачим.
На все про все у нас один одвіт:
усім простим, собі лиш не пробачим.
Літа летять у Часу на крилі.
Їх Час навчить відвазі і терпінню.
Іще не раз хмелітимуть джмелі
в акації п'янкому білопінні.
- Про авторку: Валентина Степанівна МИРОНЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар