І ось він їде — Ланселот,
Виблискує зброя, сяє щит,
Відблиск виблискує на воді,
І дзвінко дзвонить його обладунок —
До Камелоту він мчить.
Від дзеркала вона відвернулась,
Поглядом його обійняла —
І нитка урвалася враз,
І дзеркало тріснуло навпіл.
«Прокляття впало на мене», — мовила
Чарівниця Шалоту.

І ось він їде — Ланселот,
Виблискує зброя, сяє щит,
Відблиск виблискує на воді,
І дзвінко дзвонить його обладунок —
До Камелоту він мчить.
Від дзеркала вона відвернулась,
Поглядом його обійняла —
І нитка урвалася враз,
І дзеркало тріснуло навпіл.
«Прокляття впало на мене», — мовила
Чарівниця Шалоту.

І ось він їде — Ланселот,
Виблискує зброя, сяє щит,
Відблиск виблискує на воді,
І дзвінко дзвонить його обладунок 

 

 

 

 

 

Франсуа ВІЙОН. Балада на прислів’ях

Коза на кризі лиха не мине,

Глек носить воду, поки не поб'ється,

Коханку гріють, поки не спахне,

Кують залізо, тож воно і гнеться,

Всяк вартий того, що йому дається,

Вода весною в ріках прибува,

Хоч дуже швидко час біжить, здається,

Ми довго дожидаємо Різдва.

 

 

 

 

 

Поет-злочинець Середньовіччя: Франсуа ВІЙОН

Між 1 квітня 1431 року і 19 квітня 1432 року 
народився Франсуа Війон

Франсуа Війон (1431 – після 1463) — один із найяскравіших поетів французького пізнього Середньовіччя, автор «Малого» та «Великого заповіту», балад і сатиричних віршів, що поєднують глибоку лірику з гротеском та іронією. 

 

 

 

 

 

 

Благословенна мить: Петрарка і Лаура

«У рік тисяча триста двадцять сьомий, у квітні, в першу годину шостого дня, я ввійшов у лабіринт, з якого немає виходу»

 

Благословенні місяць, день і рік,

Пора, година, край, містина мила,

Коли краса її очей сп’янила

Мене, і став я бранцем їх повік.

   

  

Фелікс НАДАР

 

Атена Пашко. Верба

 

Олесь Гончар. Про мову

3 квітня 1918 року народився Олесь Гончар – письменник, літературний критик, громадський  діяч, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка, 
голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України