вівторок, 26 травня 2026 р.

24 травня 2026 року виповнилося 100 років від дня народження Миколи Данька

 

24 травня 1926 року у Славгороді на Краснопільщині народився Микола Михайлович Данько – поет і журналіст, публіцист і перекладач, громадський діяч, дисидент

 

 


Рік Генсон. Незламність

"Незламність" Ріка Генсона - це спокійна, "терапевтична" книга не про успіх, а про внутрішню опору й здатність не руйнуватися під тиском життя
 
 
 

понеділок, 25 травня 2026 р.

«Міць і воля: шлях Катерини Лебедин»


 

У рамках Національного тижня безбар’єрності бібліотекарі Бібліотеки Хіммістечка створили Life-історію параармрестлерки Катерини Лебедин. 

Для чого потрібен рушник

 

Максим РИЛЬСЬКИЙ. Цвітуть бузки, садок біліє: вірш дня


Цвітуть бузки, садок біліє

І тихо ронить пелюстки,

Напівзабуте знову мріє,

Як помах милої руки.

 

 

 

 

 

 

 

 

25 травня — День рушника


День рушника на честь Дугласа Адамса

 «Життя - воно як коробка сірників. Тримати його закритим - безглуздо, 
а гратися з ним - небезпечно»
Дуглас Адамс

 


 

Щороку 25 травня шанувальники творчості Адамса, і зокрема його легендарного роману «Путівник по Галактиці для космотуристів», носять із собою рушник. 

Це абсолютно культова подія для мільйонів людей по всьому світу.

 

неділя, 24 травня 2026 р.

Книги можуть мати владу над людьми

 

Микола Данько. Пережив я: вірш дня


 

Флешмоб "Вишиванка єднає": Вечір пам’яті, присвячений Костянтину Сисі

 У Сумській міській центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка в межах проєкту «Мистецький фронт: Творча Спільнота Ветеранів» відбувся вечір пам’яті «Його ім’я у серці назавжди», присвячений полеглому захиснику України, нашому колезі 
Костянтину Сисі


 

24 травня виповнюється 100 р. від д.н. Миколи Данька

 

четвер, 21 травня 2026 р.

Надія ФУРЗЕНКО. Вишивана Україна


Вишивана Україна -

краща на землі країна.

Візерунків розмаїття

на сорочках білих квітне.

На картатім полотні

хрестики живуть рясні.

 

 

 

 

Олена МАКАРЧУК. Вишиванка

Мов крило лебедине, біла

На столі чоловіча сорочка.

Я до світла поближче сіла,

Вишиваю дубові листочки.

Хай додасть дуб здоров'я й сили!

 

  

 

 

 

Людмила ГАЛІНСЬКА. З Днем вишиванки!

Ниточка шовкòва. Кольори ясненькі...

Вишивала долю. В хрестиках-- життя.

Шила і молилась. Голочка тоненька

чаклувала взори. І цвіла душа.

Сину -- колосочки, деревій, волошки.

Жовтим та блакитним. Як козацький край.

 

 

 

 

 

Богдана ГУСАК. Доля вишивана

Душа, як пісня, доля – вишивана.

Червона й чорна нитка слід у слід.

Терпів наругу наш козацький рід.

Було колись… І досі зяє рана.

Згорьована Вкраїна, в піксель вбрана,

синів благословляє у похід.

Душа, як пісня, доля – вишивана.

Червона й чорна нитка слід у слід.

«Святая воля», а от «правда п’яна», –

із болем кинув той, в чий «Заповіт»

на різних мовах вчитувався світ.

Дарма, бо плаче мати безталанна:

душа, як пісня, доля – вишивана.


середа, 20 травня 2026 р.

20 травня 1799 року народився Оноре де Бальзак

 

Твір Оноре де Бальзака «Трактат про сучасні збуджувальні засоби»

 

Оноре де Бальзак про свій візит до Києва

 

понеділок, 18 травня 2026 р.

Як користуватися книгою

 

18 травня Міжнародний день музеїв (International Museum Day).

 

Ангел на плечі


 

«Я буду вічно жити»: зустріч до 155-річчя від дня народження Лесі Українки

 



У міській Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка відбулося засідання ЛМК «Грань» — «Я буду вічно жити», присвячене 155-річчю від дня народження Лесі Українки. 

 

четвер, 14 травня 2026 р.

Богдана ГУСАК. Кульбаба: вірш дня

 

   У жінці чоловік шукає звабу,

яку із часом поглинає звичка.

Вона собою схожа на кульбабу:

яскрава спершу, згодом в’яне личко.

Однакова щодня (аж обридає),

та все одно тримати треба віжки, –

казав один «філософ».

                                     О мій раю!

 

 

 

 

 

13 травня 1891 року народилася Зофія Стриєнська

 

середа, 13 травня 2026 р.

"Скульптор думки" Рафаелло Джованьйолі

 Для Джованьолі історія була не кладовищем минулого, а школою для майбутнього. Його творчість — це гімн людині, яка наважується сказати «ні» несправедливості

 


Рафаелло Джованьолі (1838–1915) - це людина, чиє життя було таким же бурхливим і героїчним, як і його знаменитий роман. Він не просто писав про революціонерів, він сам був одним із них. 

13 травня 1838 року народився Рафаелло Джованьйолі

 

Богдана ГУСАК. Цвіте кульбаба в нашій резервації...: вірш дня

Цвіте кульбаба в нашій резервації:

трава сонцями густо погаптована.

Життя, не вбите днями окупації

в землиці, що металом пошматована...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еніл Сет. Бути собою


 

13 квітня - Всесвітній день кульбаби


13 квітня - Всесвітній день кульбаби

Першими відзначати цей день вирішили жителі Франції. 

Щороку 13 травня вони вдягають на себе мантії зелено-жовтого кольору та проводять обряд освячення салату, приготованого з листя кульбаби. 

 

 

 

 

 

вівторок, 12 травня 2026 р.

Марчук


 

12 травня 1907 року народилася Кетрін Хепберн

 

12 травня 996 року було освячено першу на Русі кам’яну церкву — Десятинну

 

Інформ-колаж «Грані творчого натхнення»: Іван Марчук

 До 90-річчя Івана Марчука, найвідомішого і найтитулованішого українського художника в світі, Арт-теріторія Сумської бібліотеки ім. Т. Шевченка підготувала 
інформ-колаж «Грані творчого натхнення». 
Приємного перегляду!


 

По темі: Івану Марчуку - 90

Мольєр. Аудіокниги (Міщанин-шляхтич, Дон Жуан, Тартюф)

 

 

12 травня 1664 року відбулася прем'єра комедії «Тартюф» Мольєра

  

12 травня 1828 року народився Данте Габрієль Россетті

 

Богдана ГУСАК. Вірші свободи

Шановні друзі! 

Ми з нетерпінням чекали на зустріч із нашою постійною авторкою, поетесою пані Богданою ГУСАК і з великим задоволенням презентуємо  її поетичні враження тему сьогодення. 

 Вірші звучать у авторському виконанні

 

 

 

Івану Марчуку - 90 років

  


Геніальному українському художнику з Тернопільщини, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалеру ордена Свободи Івану Степановичу Марчуку 12 травня виповнюється 90 років.

 

Книголюб

 


неділя, 10 травня 2026 р.

Людмила ГАЛІНСЬКА. Мама: вірш дня


Мама... Світлий промінчик від Бога,

захист від зим та пітьми.

Птаха, що стелить пороги

дітям своїми крильми...

Мама. Так пахне те слово

коржиком з медом рудим.

Сòлодко. П'янко. Медово.

Джемом та хлібом хрустким.

 

 

 

 

День матері

 

четвер, 7 травня 2026 р.

6 травня 1868 р. народився Ґастон Луї Альфред Леру

 

Рабіндранат ТАГОР. Ми вперед торуєм путь: вірш дня

Ми вперед торуєм путь,-
Хто спиняє нас, хто судить?
Ті, які назад ідуть,-
Будуть плакать, плакать будуть.
Ми криваві пута позриваєм з ніг.
В тьмі і в сяйві сонця шлях наш
дальній ліг,
Ті, що ставлять пастки впоперек доріг,
Заважають нам і гудять,-
Будуть плакать, плакать будуть.



 


Я попросив дерево: «Скажи мені про Бога». І воно зацвіло 
Рабіндранат ТАГОР

 

 

  

7 травня виповнюється 165 років від дня народження Рабіндраната Тагора

 

7 травня 1833 року народився Йоганесс Брамс

 

Я мислю тільки музикою...: Йоганнес БРАМС

"Я мислю тільки музикою, і якщо так піде далі,
перетворюся на акорд і зникну в небесах".

З листа Й. Брамса Кларі Шуман

7 травня 1833 року народився Йоганесс Брамс

Пропонуємо вашій увазі подкаст, присвячений видатному німецькому композитору, піаністу і диригенту, одному із головних представників епохи романтизму Йоганессу БРАМСУ. 




середа, 6 травня 2026 р.

Богдана ГУСАК. Рондельна глоса. Розкошує травень: вірш дня


Густа трава дощу росте із хмар,
Клепають коси грозові заграви.
А вже за мить всього того нема, –
Кує зозуля. Розкошує травень.
Михайло Жайворон
«Біла книга пророцтв» (2019)
 
1
 
Густа трава дощу росте із хмар.
Німують зграї, досі галасливі.
Кошлатяться і вруняться посіви
небесних розколошканих отар.
 
 
 
 
 
 

5 травня 1828 р. народилась Ганна Барвінок

 

Тетяна ВЛАСОВА. Всі ми створені із любові: вірш дня


Темно так, що діти вже вміють рахувати постріли і набої,

карбувати у сутінках миті, наче фото у спільний альбом.

Так, навіть у цій темряві я бачу, що всі ми створені із любові.

Тільки поки не розумію, для чого нам створена ця любов.

 

 

 

 

6 травня 1856 р. народився Зігмунд Фройд

 

Зігмунд Фройд (1856–1939) — австрійський психолог і невролог, який докорінно змінив наше розуміння людської психіки. 

Фройда називають «батьком психоаналізу», і хоча багато його теорій сьогодні піддаються критиці, його вплив на науку, літературу та мистецтво залишається колосальним.

 

 

 

 

 

 

 


У зоопарку Сан-Дієго

 

вівторок, 5 травня 2026 р.

Любов МАТУЗОК. Шахеди. Ніч: вірш дня


Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю...

Я - дух у дусі найсвітліших містик.

Хоч світло, мов столітнє інтерв’ю,

раз пО раз мре в найцікавішім місці,

я - вже повітря, мчу, пливу, лечу,

що до війни б - здалося б нетиповим, 

 

 

5 травня День поширення інформації про дитячу депресію

 

Юрій Іванович Липа

 

5 травня 1846 р. народився Генрік Сенкевич

 «Любов сильніша за смерть, але трапляється, що смерть сильніша за любов. 
Проте любов завжди перемагає в пам’яті»

 


Генрік Сенкевич (1846–1916) - один із найвидатніших польських письменників, майстер історичного роману та лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 року. 
Його творчість мала колосальний вплив на формування польської національної ідентичності та здобула світове визнання.


Сенкевич народився у збіднілій шляхетській родині. Свою кар'єру він розпочав як журналіст і фейлетоніст, подорожуючи світом (зокрема США), що збагатило його творчість репортажними елементами та глибоким розумінням людської психології.

Творчу спадщину Сенкевича можна розділити на кілька ключових циклів:

  • «Трилогія»: Це фундаментальний цикл історичних романів, до якого входять «Вогнем і мечем», «Потоп» та «Пан Володийовський».

    Події розгортаються у XVII столітті під час воєн Речі Посполитої.

    Сенкевич писав ці твори «для зміцнення сердець» поляків, які на той час не мали власної держави.

  • «Quo Vadis» («Куди йдеш»): Саме цей роман приніс автору світову славу та Нобелівську премію.

    Твір описує конфлікт між раннім християнством і занепадом Римської імперії часів Нерона.

    Він став одним із перших справжніх світових бестселерів, перекладеним на десятки мов.

  • «Хрестоносці»: Масштабне полотно про боротьбу поляків і литовців проти Тевтонського ордену, що завершується Грюнвальдською битвою.

Як письменник Сенкевич був неперевершеним стилістом. Його тексти характеризуються архаїзацією мови, динамічним сюжетом, яскравими персонажами.

Він майстерно використовував стару лексику, щоб створити атмосферу минулих епох.

Його романи часто нагадують сучасні пригодницькі екшни з яскравими битвами, інтригами та любовними лініями.

Такі герої, як Ян Скшетуський чи пан Заглоба, стали архетиповими в польській культурі.

Для українського читача постать Сенкевича є особливою через роман «Вогнем і мечем». 

Хоча події Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького описані з польської патріотичної позиції, твір залишається важливим історичним та літературним документом епохи, що демонструє складність тогочасних відносин.

Не зважаючи на вороже ставлення Сенкевича до українського козацтва та його визвольних змагань, він причетний до їхньої популяризації серед польського суспільства, зокрема позитивним представленням деяких постатей, наприклад, Івана Богуна, який був прототипом для образу Юрка Богуна.  

Сенкевич помер у Швейцарії під час Першої світової війни, але його прах пізніше було перевезено до Варшави, де він спочиває в соборі святого Івана Хрестителя.

Твори Генріка Сенкевича з їхнім епічним розмахом, батальністю та яскравими героями стали справжнім скарбом для кінематографа.

 Більшість його головних романів отримали знакове втілення на екрані.

Режисер Єжи Гоффман створив, мабуть, найбільш фундаментальний цикл екранізацій, який став частиною польського культурного коду. Цікаво, що знімав він їх не за порядком написання книг:

  • «Пан Володийовський» (1969): Перший фільм Гоффмана за Сенкевичем. Це історія про "маленького лицаря", яка завершує події трилогії.

  • «Потоп» (1974): Вважається однією з найкращих історичних стрічок у світі. Фільм отримав номінацію на премію «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою. Його масштаб вражає навіть сьогодні — у зйомках брали участь тисячі статистів.

  • «Вогнем і мечем» (1999): Завершальна (і найбільш знайома нам) частина кінотрилогії. Для українського глядача цей фільм особливий завдяки блискучій грі Богдана Ступки у ролі Богдана Хмельницького.


Роман «Quo Vadis» (Куди йдеш) екранізували понад 10 разів у різних країнах, починаючи ще з епохи німого кіно.  

Голлівудська версія (1951): Грандіозна постановка студії MGM, яка отримала 8 номінацій на «Оскар». Це класичний приклад "пеплуму" — масштабного історичного кіно.

Польська версія (2001): Режисер Єжи Кавалерович створив фільм, який став найдорожчим в історії польського кіно на той момент. Вона вважається найбільш точною адаптацією духу книги.

«Хрестоносці» (1960): Режисер Олександр Форд зняв цей фільм до 550-річчя Грюнвальдської битви. Це була перша польська надширок
оформатна кольорова стрічка, яка десятиліттями тримала рекорд за кількістю глядачів.
 
«В пустелі та в нетрях»: Пригодницька повість про дітей в Африці була екранізована двічі — у 1973 та 2001 роках. Обидві версії є дуже популярними сімейними фільмами.
 
«Сім'я Поланецьких» (1978): Популярний телесеріал, що фокусується на психологічних та соціальних аспектах життя польської шляхти наприкінці XIX століття.

Цікаво, що екранізації творів Сенкевича часто ставали національними подіями в Польщі, збираючи біля екранів мільйони людей.


  • «Щастя — це завжди лише гостя, воно ніколи не поселяється назавжди».

  • «Життя — це велика палітра, де ми самі змішуємо фарби».

  • «Кожна людина має в житті свій обов’язок, і він полягає в тому, щоб бути людиною».

  • «Немає таких труднощів, які не можна було б подолати наполегливою працею». З роману «Quo Vadis» (Куди йдеш)

  • «Любов сильніша за смерть, але трапляється, що смерть сильніша за любов. Проте любов завжди перемагає в пам’яті».

  • «Кожна людина має дві батьківщини: одна — це її власна, а друга — стародавній Рим».

  • «Світ живе ілюзіями, а правда надто сувора, щоб її любили».

  • «Хто не любить своєї країни, той нічого не може любити».

  • «Минуле — це вчитель майбутнього».

     

    По темі: