Мимо саду, де стигне ожина,
проминувши густий верболіз,
йшло дівча. В косах квітка жоржини,
карі очі, кирпатенький ніс.
А коли наздогнав – обернулась.
Чорні брови, коса, як смола!
"Google дасть вам 100 тисяч відповідей, бібліотекар - одну правильну". Ніл Гейман
Мимо саду, де стигне ожина,
проминувши густий верболіз,
йшло дівча. В косах квітка жоржини,
карі очі, кирпатенький ніс.
А коли наздогнав – обернулась.
Чорні брови, коса, як смола!
Кривенька стежка. Пил у споришах.
Гурт соняхів шорстких — не підступИся!
Важкі брилі донизу жовтокрисі* —
прозорий натяк: — Бачиш, он межа!
1.
Моїх
днів течія серед Мертвих минає,
І
довкола усюди вони;
Хай
куди кину оком своїм — споглядаю
Всемогутні
уми давнини.
Вони
друзі мої найвірніші, і знову —
З
дня у день — я із ними проваджу розмову.
Роберт Сауті — ім’я, яке часто лунає в колі шанувальників романтичної поезії, але не завжди отримує ту увагу, на яку заслуговує.
Народившись 1774 року в Брістолі, Англія, він став одним із ключових представників так званої "Озерної школи" — групи поетів, яка включала таких гігантів, як Вільям Вордсворт і Семюел Тейлор Колрідж.
Р. Сауті народився у сім'ї крамаря, який торгував мануфактурою у Бристолі. Здобувши початкову освіту вдома, самотужки засвоївши грецьку мову та латину, юний Роберт Сауті у 1788 р. був відданий до Вестмінстерської школи, де навчався впродовж чотирьох років. Два роки навчався у Оксфордському університеті, де познайомився з Тейлором Колриджем. Разом вони захоплювалися ідеями французької революції. Покинувши навчання, Сауті разом з Колріджем багато подорожував, жив у Іспанії та Португалії.
Поети створили «Пантисократію» - своєрідну інтелектуальну комуну. Спільним дітищем Колріджа та Сауті стала драма «Падіння Робесп’єра» (1794). Вдалим творчим «плодом» епічна поема Сауті «Жанна д’Арк» (1796).
Колрідж і Сауті у цей час породнилися, одружившись на сестрах Фрікер: Сара стала дружиною Колріджа, а Едіт - дружиною Сауті.
Сауті не просто писав вірші — він творив світи, де історія, міфологія та емоції перепліталися в єдину тканину.
Його перу належать такі шедеври, як "Талаба-руйнівник" (1801), "Медок" (1805), "Прокляття Кехами" (1810), "Родерик, останній з готовий" (1814), "Бачення суду" (1821).— поeми, які переносять читача в далекі часи та екзотичні країни.
Сюжети цих романтичних творів занурюються в священний жах: мертву красуню з балади «Доніка» населяє диявол, жадібний священик з балади «Двір Божий над єпископом» (за мотивами середньовічної традиції) їсть мишей, герой балади «Рудігер» намагається принести в жертву сили диявола.
Але, мабуть, найвідомішим його твором стала "The Story of the Three Bears" — казка, яку ми сьогодні знаємо як "Три ведмеді". Так, саме Сауті подарував світові цю чарівну історію, яка стала улюбленою для мільйонів дітей.
Цю казку часто вважають анонімною народною історією шотландського походження, або одним із творів колекції братів Грімм. Але перші дати видання - 1837 р., у вигляді прозового тексту, складеного Р. Сауті, що був заснований на більш старій версії, яку Р. Сауті відредагував. Версія Р. Сауті вказує трьох ведмедів різного розміру без додаткових пояснень. Зловмисник у Р. Сауті – не молода дівчина, а мерзенна стара.
Сауті був не лише поетом, а й істориком, біографом та перекладачем. Його праця "Life of Nelson" (1813) стала одним із перших повних життєписів адмірала Нельсона, а переклади португальських та іспанських творів відкрили англомовним читачам нові літературні горизонти.
Цікаво, що Сауті був досить продуктивним автором: він писав щодня, часто по 10-12 годин, і за своє життя створив понад 100 творів. Незважаючи на це, його часто критикували за надмірну "моральність" у літературі. Але саме ця риса робить його твори особливо цікавими для вивчення — адже вони не просто розважають, а й змушують замислюватися.
Вже після Сауті це звання стало лише почесним титулом першого поета країни.Роберт Сауті перебував на посаді упродовж 30-ти років (1813–1843), став офіційним поетичним хронікером усіх без винятку значних подій у колі монаршої родини. Від титулу та парламентського місця він відмовився з тим, щоб не відволікатися від літературної діяльності.
Роберт Сауті помер 1843 року, але його спадщина живе досі. Його вірші, казки та історичні праці нагадують нам, що література — це не лише мистецтво слова, а й можливість подорожувати крізь часи та культури, не виходячи з кімнати.
Є ніч у серпні, яку варто провести не вдома. Ніч з 12 на 13 серпня — пік Персеїд, найвідомішого й найщедрішого метеорного потоку року. Того, хто хоч раз бачив, як небо раптом креслить світлі риски, важко потім відучити дивитися вгору.
Ожиною, що пальці синить стигло,
Солодким медом, яблуками всіми,
Що сонце до землі схилило.
Де сонце сипле мед і цвіт.
Дарує день і ніжність, й ласку,
І щастям сповнює весь світ.
Ще пахнуть м'ятою світанки,
І роси срібляться в траві,
А вітер ніжно до альтанки
Несе мелодії живі.
умитий лагідним дощем.
І краплі падають на плечі,
а в серці — ностальгійний щем.
Згадались юність і кохання.
Знамениті рядки «Боротися, шукати, знайти і не здаватися» є останнім рядком з поеми Альфреда Тенісона «Улісс».
У серпні 2026 року світ відзначає 125 років від дня народження Луї Армстронга — легендарного трубача, вокаліста й одного з найвпливовіших музикантів ХХ століття, який назавжди змінив історію джазу. Його новаторський стиль гри на трубі, унікальний тембр голосу та винахідливість у вокальній техніці “scat” зробили його символом свободи й творчої енергії.
Знамените лондонське «Traffic Light Tree» - Світлофорне дерево- — це 8-метрова художня інсталяція з 75 робочих світлофорів, створена французьким скульптором П'єром Віваном у 1998 році. Перебуваючи в районі Поплен поблизу ринку Біллінгсгейт, ця скульптура символізує безперервний ритм мегаполісу.
Перший світлофор з’явився у Лондоні 5 серпня 1868 року біля парламенту.
Його винайшов інженер Джон Пайт Найт, щоб допомогти поліції регулювати рух кінних екіпажів.
Там затінок дає мрійлива крона
і прагнень дозрівають пишні грона,
панують скрізь гармонія і лад.
Дарує свіжість пізнання каскад.
Купатися в нім знята заборона.
Без лестощів, що знищили Нерона,
душа раює під пісні цикад .
Тут воля для сміливих дій, думок,
фантазія сягає до зірок.
Раніше не вдавалось це без бою.
А нині у реаліях війни
в собі шукаю щастя й глибини,
тому що все своє ношу з собою.
Володимир-Джорджо Щербаненко — італійський письменник українського походження, якого називають «батьком італійського детективу» та «італійським Сіменоном» - мав родинне коріння з Сумщини.
Мистецтво українського художника Володимира Боровиковського має глибокий філософський, естетичний і релігійний сенс. Живописець був неперевершеним майстром сентименталізму і, водночас, яскравим представником ампіру.
У його життя дивно вплелися яскраві сюжети, із яких можна було написати не одну картину буття.
Марія Заньковецька (1854–1934) – видатна українська акторка і театральна діячка, яка у зоряній плеяді української театральної сцени золотими літерами вписала своє ім’я на скрижалі світового мистецтва. Той, хто хоч раз бачив її гру, залишить це в пам’яті на все життя.
А от і серпень запашний, медовий.
Чарівний, теплий спокій свій несе.
Світанками барвистими чудовий,
Вже грушами достиглими трясе.
Вже серпень ставить на крило над
стернями лелечі ранки, вже осінь перші
забаганки вкрапляє в неба синє тло.
Медами тішить щедро Спас, і павутиння
срібний подив освячує іконостас
псалмом божественних мелодій у храмі
спраглої душі, що мліє в благодаті
млосній...
Вже - серпень, вже на ґанку - осінь, вже
стали віршами «вірші».
Через поширену помилку книги цього автора в перекладі незмінно публікувалися під ім'ям Саймака - саме під цим «псевдонімом» він відомий нашим читачам.
Коли говорять про золоту епоху американської наукової фантастики, найчастіше згадують Азімова, Хайнлайна, Кларка. Кліффорд Сімак залишається трохи в тіні — і це несправедливо. Бо саме зараз його книги читаються як напрочуд своєчасний голос.
|
| Портрет Емілі Бронте від її брата Патріка Брамвеля Бронте. Рукопис віршів Гондаля |
Приходь за мною
тільки ти маєш благословенну безсмертну душу.
Раніше ми любили зимову ніч
Блукали снігом без свідків.
Це не просто книга, а справжній міст між минулим і майбутнім, створений завдяки натхненній праці великої команди однодумців. На сторінках альбому зібрані автентичні зразки вишитих рушників і сорочок нашого краю — безцінні свідки історії та культури Сумщини.
Така полів квіткова гама,
Що й не дихнути, не зіпнути,
А лиш води з відра ковтнути.
На єдиний філософський факультет університет прийняв перших 62 студентів, що навчались на історико-філологічному та фізико-математичному відділеннях.
Він став другим вищим навчальним закладом на території підросійської України після Харківського університету.
28 липня 1880 року народився Володи́мир Винниченко - український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург, художник
Справжня мудрість — у вмінні мислити нестандартно
Захоплює спокуса обертонів.
Мереживо відлуннями фантомів
Плетуть і флажолети, милі друзі.
Понад 48 тисяч
сканкопій із 2867 архівних справ з життя Павла Тичини виклали у вільний
доступ. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Центрального державного
архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ).
за матеріалами ЧИТОМО
Під час роботи над сценарієм фільму "Подвійне страхування" Реймонд Чендлер випадково потрапив у кадр. Це єдиний фільм, де Чендлер, хоча і випадково, знімається у фільмі.
«Але цими жорстокими вулицями має йти людина, яка сама не є жорстокою,
яка не злякається і не заплямує себе. В історіях такого роду детектив має бути саме такою людиною. Він - герой, він - усе».
Реймонд Чандлер — людина, яка практично винайшла мову американського нуар-детективу.
У сутінках моїх терпінь, в зіницях,
сповнених чекання, іще ховалась ночі
тінь, мов безнадія сподівання.
утома розчинилася у блюзі.
В завісі диму – соло на гітарі –
заглиблено, без крику і конвульсій…
Ця відома фраза сягає корінням у працю «Роздуми» римського імператора та філософа-стоїка Марка Аврелія.
![]() |
Александр Македонський и Діоген. Тьеполо Джованні Баттиста (1696 - 1770) |
За легендою, царю Александру Македонському розповіли про незвичного філософа, що не схвалював залежність особи від суспільства, добровільно жебракував, навмисне обмежив свої потреби в їжі, одягу і помешканні, ставши справжнім аскетом.