Зірка Миколи Лукаша

Гарна новина для шанувальників красного письменства, літературознавства і, зокрема, українського перекладу.  

Видавництво "Дух і Літера" презентувало нову книгу письменника Богдана Жолдака "Під зіркою Лукаша", де зібрані унікальні свідчення та спогади про відомого українського перекладача і мовознавця, нашого земляка, Миколу Лукаша.

 

Богдан Жолдак. Під зіркою Лукаша. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. – 320 с. (Серія «Постаті культури»).

Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анекдотів. Про Лукаша розповідали анекдоти і складали легенди. Микола Олексійович Лукаш подарував нам українського «Фауста» і «Дон Жуана», він перекладав Аполлінера і Верлена.  Його «Декамерон», «Дон Кіхот», «Фауст», «Пані Боварі» не лише виповнили скарбницю національної культури, але й переінакшили розуміння міжкультурного діалогу. 

Три з половиною тисячі перекладів із 18-ти мов, 6 лексикографічних словників ‒ і це далеко не все з його доробку, а головне – вміння перетворити власне життя на витвір мистецтва.

"Книжка ця, можна сказати, сенсаційна. Хто знає, що Микола Лукаш є найбільшим світовим перекладачем? Про це мало хто здогадується, тому що Лукаш працював в українській мові... Але в Україні це людина номер один. Наприклад, хто може тут в Україні похвалитися, що повністю змінив літературну мову? Це зробив саме перекладач Микола Лукаш. Він у 1964 році видав переклад "Декамерону" Бокаччо, де відреставрував українську мову, яка була в середні віки тут - мова, адекватна "Декамерону" Бокаччо...", - зауважив Богдан Жолдак.

Ця книжка про людину, що ще за життя стала легендою. Однак в основі її правдиві свідчення, переплетені численними невідомими фактами, дослідженнями й світлинами. Письменник і драматург Богдан Жолдак з тих, хто бачив, чув і відчував живого Лукаша.

Сподіваємось найближчим часом отримати цю книгу до наших бібліотечних фондів, але  вже зараз маємо двотомне видання "НАШ ЛУКАШ", з яким пропонуємо знайомитись всім шанувальникам красного письменства.

Наш Лукаш [Текст] : у 2-х кн. / упоряд. Л. Череватенко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2009. - 639 с. : фото.

У 2009 році Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» випустив у світ перший том спогадів «Наш Лукаш», упорядкований Леонідом Череватенком, що включає спогади про Миколу Лукаша 137 авторів. Книга була відзначена дипломом II ступеня конкурсу «Краща книга України» в номінації «Життя славетних».  

Значне місце в книзі посідають спогади земляків-кролевчан - близьких родичів, сусідів, однокласників. Неабиякий інтерес ста­новлять свідчення ровесників, що разом з ним пережили роки німецької окупації. 

Не менш цікавими є розповіді про важкий харківський період - і про Лукашеве тріум­фальне входження в літературу. Спомини колег дають ви­разне уявлення про те, як саме з’явились український «Фауст», український «Декамерон», український «Дон-Кіхот» і як зустріли появу цих шедеврів сучасники, в тому числі колеги. Значна кількість наведених спогадів друку­ється вперше.

У грудні 2011 року вийшла друга книга цього видання. До неї ввійшли спогади відомих письменників Д. Павличка, Р. Лубківського, Ю. Мушкетика, Д. Міщенка,

A. М’ястківського, М. Литвинця, дисидентів В. Марченка, B. Рубана, О. Орача, С. Пінчука, Ю. Логвина, О. Лупія, літературознавців М. Коцюбинської та М. Новикової, фі­лософа М. Поповича, Лукашевих друзів Анни Оголевець і Валентини Паламарчук, Лукашевої племінниці Валенти­ни Лукаш.

У фондах бібліотек Сумскої МЦБС є ще одне унікальне видання -  словник-довідник "Фразеологія перекладів Миколи Лукаша".

Фразеологія перекладів Миколи Лукаша [Текст] : словник-довідник. - К. : Довіра, 2003. - 735 с.

Цей словник-довідник - перша в історії вітчизняної лекси­кографії спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеолгічних одиниць в мові пере­кладів Миколи Лукаша. 

До словникового реєстру ввійшло понад 6 тисяч фразеологізмів, паремій, усталених порівнянь тощо. Він охоплює українську ідіоматику, пареміологію, перифрази, тав­тологічні словосполучення, усталені порівняння, традиційні формули припрошення, поба­жання, клятв, божби, прокльонів, каламбурні словосполучення, вирази розмовних кліше тощо, уживані в мові Лукашевих перекладів.

Ім’я Миколи Лукаша стало одним із символів вершинних здобутків української школи ху­дожнього перекладу в другій половині XX ст. Йому судилося зробити українську присутність невід’ємним складником сучасної цивілізації.

Звичайно, з плином часу спадщина Миколи Лукаша по-різному впливатиме на теорію і практику перекладу, тенденції розвитку літературної мови, однак у нашій історії Микола Лукаш назавжди залишиться охоронцем української індивідуальності та  неперевершеним провідником шляхами світового письменства.

За джерелами Інтернет