►►► Твори - ювіляри 2019 року ►►► 180 р. повісті «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка ►►► 160 р. поезії «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка ►►► 140 р. повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуй-Левицького ►►► 120 років (1899) з часу виходу у світ новели М. Коцюбинського «В путах шайтана» ►►► 100 р. п’єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського ►►► 90 років комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша ►►► 40 років роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко ►►► 1080 років - «Давид Сасунський» - вірменський героїчний епос (939) ►►► 530 років - Нікітін А. «Ходіння за три моря» (+1489) ►►► 445 років - Федоров І. «Азбука» (1574) ►►► 300 років - Дефо Д. «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1719) ►►►200 років - Гофман Е.Т. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819) ►►► 195 років - Грибоєдов А.С. «Лихо з розуму» (1824) ►►► 190 років - Погорельский А. «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Пікова дама» (1834) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Казка про золотого півника» (1834) ►►► 185 років - Єршов П.П. «Коник-Горбоконик» (1834) ►►► 185 років - Одоєвський В.Ф. «Городок в табакерці» (1834) ►►► 175 років - Дюма А. «Три мушкетери» (1844) ►►► 170 років - Андерсен Г.Х. «Оле-Лукойє» (1849) ►►► 165 років - Тургенєв І.С. «Муму» (1854) ►►► 160 років - Тургенєв І.С. «Дворянське гніздо» (1859) ►►► 160 років - Островський А.Н. «Гроза» (1859) ►►► 160 років - Гончаров І.А. «Обломов» (1859) ►►► 155 років тому вийшла друком навчальна книга для дітей К. Д. Ушинського "Рідне слово" (1864) ►►► 150 років - Салтиков-Щедрін М.Є. «Історія одного міста» (1869) ►►► 150 років - Гюго В. «Людина, яка сміється» (1869) ►►► 150 років - Верн Ж. «20 000 льє під водою» (1869) ►►► 145 років - Джованьолі Р. «Спартак» (1874) ►►► 135 років - Твен М. «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884) ►►► 125 років - Кіплінг Р. Дж. «Книга Джунглів» ( «Мауглі») (1894) ►►► 120 років - Чехов А. П. «Дама з собачкою» (1899) ►►► 100 років - Рід Д. «10 днів, які потрясли світ» (1919) ►►► 95 років - Чуковський К. І. «Муха-Цокотуха» (1924) ►►► 95 років - Олеша Ю. К. «Три товстуни» (1924) ►►► 90 років - Чуковський К. І. «Айболить» (1929) ►►► 90 років - Гемінґвей Е. «Прощавай, зброє!» (1929) ►►► 90 років - Ремарк Е. М. «На західному фронті без змін» (1929) ►►► 90 років - Маршак С. Я. «Вусатий-смугастий» (1929) ►►► 85 років - Треверс П. «Мері Поппінс» (1934) ►►► 85 років - Островський Н. А. «Як гартувалася сталь» (1934) ►►► 80 років - Фраерман Р. І. «Дика собака Дінго»(1939) ►►► 80 років - Паустовський К. Г. «Мещерська сторона» (1939) ►►► 80 років - Пантелєєв Л. «Льонька Пантелєєв» (1939) ►►► 80 років - Гайдар А. П. «Чук і Гек» (1939) ►►► 80 років - Волков А. М. «Чарівник Смарагдового міста» (1939) ►►► 80 років - Бажов П. П. «Малахітова шкатулка» (1939) ►►► 75 років - Каверін В. А. «Два капітани» (1944) ►►► 70 років - Ожегов С. І. «Словник російської мови» (1949) ►►► 70 років - Носов Н. Н. «Весела сімейка» (1949) ►►► 70 років - Кассіль Л. А. «Вулиця молодшого сина» (1949) ►►► 70 років - Казакевич В. А. «Весна на Одері» (1949) ►►► 65 років - Носов Н. Н. «Пригоди Незнайка та його друзів» (1954) ►►► 60 років - Симонов К. М. «Живі і мертві» (1959) ►►► 50 років - Васильєв Б.Л. «А зорі тут тихі ...» (1969) ►►► 45 років - Васильєв Б.Л. «У списках не значився» (1974) ►►►

понеділок, 12 березня 2018 р.

Зірка Миколи Лукаша



Гарна новина для шанувальників красного письменства, літературознавства і, зокрема, українського перекладу.  

Видавництво "Дух і Літера" презентувало нову книгу письменника Богдана Жолдака "Під зіркою Лукаша", де зібрані унікальні свідчення та спогади про відомого українського перекладача і мовознавця, нашого земляка, Миколу Лукаша.



 



Богдан Жолдак К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. – 320 с. (Серія «Постаті куль тури»).

Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анекдотів. Про Лукаша розповідали анекдоти і складали легенди. Микола Олексійович Лукаш подарував нам українського «Фауста» і «Дон Жуана», він перекладав Аполлінера і Верлена.  Його «Декамерон», «Дон Кіхот», «Фауст», «Пані Боварі» не лише виповнили скарбницю національної культури, але й переінакшили розуміння міжкультурного діалогу. 

Три з половиною тисячі перекладів із 18-ти мов, 6 лексикографічних словників ‒ і це далеко не все з його доробку, а головне – вміння перетворити власне життя на витвір мистецтва.

"Книжка ця, можна сказати, сенсаційна. Хто знає, що Микола Лукаш є найбільшим світовим перекладачем? Про це мало хто здогадується, тому що Лукаш працював в українській мові... Але в Україні це людина номер один. Наприклад, хто може тут в Україні похвалитися, що повністю змінив літературну мову? Це зробив саме перекладач Микола Лукаш. Він у 1964 році видав переклад "Декамерону" Бокаччо, де відреставрував українську мову, яка була в середні віки тут - мова, адекватна "Декамерону" Бокаччо...", - зауважив Богдан Жолдак.
Ця книжка про людину, що ще за життя стала легендою. Однак в основі її правдиві свідчення, переплетені численними невідомими фактами, дослідженнями й світлинами. Письменник і драматург Богдан Жолдак з тих, хто бачив, чув і відчував живого Лукаша.

Сподіваємось найближчим часом отримати цю книгу до наших бібліотечних фондів, але  вже зараз маємо двотомне видання "НАШ ЛУКАШ", з яким пропонуємо знайомитись всім шанувальникам красного письменства.

Наш Лукаш [Текст] : у 2-х кн. / упоряд. Л. Череватенко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2009. - 639 с. : фото.


У 2009 році Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» випустив у світ перший том спогадів «Наш Лукаш», упорядкований Леонідом Череватенком, що включає спогади про Миколу Лукаша 137 авторів. Книга була відзначена дипломом II ступеня конкурсу «Краща книга України» в номінації «Життя славетних».  

Значне місце в книзі посідають спогади земляків-кролевчан - близьких родичів, сусідів, однокласників. Неабиякий інтерес ста­новлять свідчення ровесників, що разом з ним пережили роки німецької окупації. 

Не менш цікавими є розповіді про важкий харківський період - і про Лукашеве тріум­фальне входження в літературу. Спомини колег дають ви­разне уявлення про те, як саме з’явились український «Фауст», український «Декамерон», український «Дон-Кіхот» і як зустріли появу цих шедеврів сучасники, в тому числі колеги. Значна кількість наведених спогадів друку­ється вперше.

У грудні 2011 року вийшла друга книга цього видання. До неї ввійшли спогади відомих письменників Д. Павличка, Р. Лубківського, Ю. Мушкетика, Д. Міщенка,
A. М’ястківського, М. Литвинця, дисидентів В. Марченка, B. Рубана, О. Орача, С. Пінчука, Ю. Логвина, О. Лупія, літературознавців М. Коцюбинської та М. Новикової, фі­лософа М. Поповича, Лукашевих друзів Анни Оголевець і Валентини Паламарчук, Лукашевої племінниці Валенти­ни Лукаш.

У фондах бібліотек Сумскої МЦБС є ще одне унікальне видання -  словник-довідник "Фразеологія перекладів Миколи Лукаша".

Фразеологія перекладів Миколи Лукаша [Текст] : словник-довідник. - К. : Довіра, 2003. - 735 с.


Цей словник-довідник - перша в історії вітчизняної лекси­кографії спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеолгічних одиниць в мові пере­кладів Миколи Лукаша. 

До словникового реєстру ввійшло понад 6 тисяч фразеологізмів, паремій, усталених порівнянь тощо. Він охоплює українську ідіоматику, пареміологію, перифрази, тав­тологічні словосполучення, усталені порівняння, традиційні формули припрошення, поба­жання, клятв, божби, прокльонів, каламбурні словосполучення, вирази розмовних кліше тощо, уживані в мові Лукашевих перекладів.

Ім’я Миколи Лукаша стало одним із символів вершинних здобутків української школи ху­дожнього перекладу в другій половині XX ст. Йому судилося зробити українську присутність невід’ємним складником сучасної цивілізації.

Звичайно, з плином часу спадщина Миколи Лукаша по-різному впливатиме на теорію і практику перекладу, тенденції розвитку літературної мови, однак у нашій історії Микола Лукаш назавжди залишиться охоронцем української індивідуальності та  неперевершеним провідником шляхами світового письменства.

Запрошуємо до бібліотеки на цікаві книжки!

Немає коментарів:

Дописати коментар