На полі чести Євгена Сверстюка

Радимо прочитати

 

овідний діяч шістдесятництва, в’язень сумління, літературознавець, філософ, редактор християнської газети «Наша

Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/na-poli-chesti-kniga-2-nash-suchasnik-evgen-sverstjuk-uporjadnik-vasil-ovsienko.html

До нашої бібліотеки

за програмою поповнення бібліотечних
фондів україномовною книгою

надійшли книги,
присвячені Євгену Сверстюку -
людині-легенді та моральному авторитету для кількох поколінь українців.

• Сверстюк Є.О. На полі честі: У 2 кн. - Кн.1: Невже то я?/ Упорядник Олексій Сінченко. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо». 2015. – 368 с. + 96 с. іл.
• Сверстюк Є.О. На полі честі: У 2 кн. – Кн.2: Наш сучасник Євген Сверстюк/ Упорядник Василь Овсієнко. - К.: ТОВ «Видавництво «Кліо». 2015. – 600 с. + 24 с. іл.

 

Євген Сверстюк – людина-легенда, філософ, літературознавець, редактор християнської газети «Наша віра», багаторічний в’язень сумління й моральний авторитет для кількох поколінь українців. Пропонована перша книжка вміщує автобіографічні спогади і роздуми на тлі війни, концтаборів, втрату друзів, роботи, волі… 

Автор ділиться секретами стійкості, основу якої сформували родинне виховання та християнські цінності. Спогади Сверстюка – це водночас його роздуми про цікаві людські долі. 

Наприклад, 

«Хто був Довженко? Офіцер петлюрівської армії, якого взяли в полон… (Далі) Довженко йде на поруки і входить, так би мовити, в контекст літературного й культурного життя в УССР. …На моє переконання, Довженко – класичний дисидент. Тобто він вірив, що «одна шоста земної суші» торує людству шлях до рівности, що Захід егоїстичний, чужий, зайнятий собою і потонув у капіталістичних пороках. І в цьому теж дуже багато правди. Митець бував на Заході, багато читав. Мабуть, він був вельми добре поінформований. Я навіть не знаю іншої людини, настільки обізнаної з подіями у світі, як Довженко. Він мав широкі зв’язки з високопоставленими людьми, вільно розмовляв із ними». 

Сверстюк на цьому прикладі досліджує трагедію радянської людини, причому людини великого таланту і світового визнання.

Ця книга дає чітке уявлення самого Є.Свертюка про шістдесятництво в Україні, як «вічний феномен» атмосфери самоусвідомлення своєї справжності в громадянському житті. Його мірка є завжди зависокою і завжди лишалась єдиною, а саме – бути людиною, бути собою, «жити за образом і подобою». За це його неминуче чекало покарання, але «він не міг по-іншому». Ця риса характеру людини і такий спосіб життя називається дисидентством. 

Сам Є.Свертюк дає нам просте визначення дисидентства: 

«Є багато розумних людей, є багато дотепних, і було їх багато і тоді, але чомусь лише один (скажімо, Іван Дзюба) перед авдиторією виступає і говорить те, що думає, а ті всі розумні мовчать. Вони є, присутні в цій авдиторії і, може, й поділяють його погляди. Та дисидент починається тоді, коли він говорить прямо з готовністю відповідати за ту правду, яку рече. Я собі розмірковую, як можна було б кваліфікувати Шевченка, Сковороду, Гоголя у свій час. Вони зовсім різні. Проте я думаю, що це поняття можна прикласти до всіх них».

До дисидентів автор зараховує й декількох своїх побратимів і, в першу чергу, Сократа.

В другій книзі зібрано спогади і прижиттєві свідчення майже сотні сучасників про Євгена Свертюка, в яких він постає завжди усміхненим, спокійно мудрим, виваженим і сміливим у своїй правді. 

За спогадами Лесі Бондарук: 

«Євген Сверстюк ніколи не служив політикам і не вихваляв влади. Він нічим не зобов’язаний жодному українському президентові чи прем’єру. Мабуть, тому йому ніщо не заважало бути відвертим у своїх оцінках. …Євген Сверстюк був дуже вимогливим до себе. Якось зізнався, що не дозволяв собі не дня без рядка. Чимало зробив і для своїх друзів». 

Найголовніше, як зазначила Оксана Забужко: 

«…ті дванадцять років свого життя (концтаборів) він сам для себе оцінював таки як переможець: не просто як бігун, що зумів пройти марафонську дистанцію без втрат, а саме як шахіст, що виграв надзвичайно складну й напружену партію, варту внесення в шахові підручники».

Видання містить деякі листи, щоденникові спогади про Є.Сверстюка, рідкісні світлини з приватних архівів – своєрідну візуалізацію його життєвого шляху, а також, архівні матеріали слідчої справи на нього.

Олена Мартюшова,
заст.директора Сумської міської ЦБС

• Дві тома видання "На полі честі" знаходяться в читальному залі центральної міської бібліотеки ім. Т.Шевченка
• Знайти книги Є. Сверстюка в Електронному каталозі Сумської МЦБС