Яку роль зіграли дві обручки для героїв роману?

Про патріотизм, любов і зраду, і про велике терпіння жінки,
яка прагнула вижити у нелюдських умовах

Радимо прочитати :)

Фіалко Н.І. Дві обручки - Тернопіль: Навч. кн. "Богдан", 2013. - 288 с. 

Ніна Фіалко народилась і виросла на Черкащині та все своє життя провела на Тернопільщині, де після закінчення вузу майже 36 років пропрацювала в закладах громадського харчування. 

Тільки вийшовши на пенсію почала писати романи і досить вдало, вже видано сім книг, якими зачитується старше покоління. Її книги написані нескладною і гарною мовою, герої – ніби наші близькі чи сусіди, а події – все ті ж –  кохання, життя і смерть,  минуле і сьогодення України. Роман «Дві обручки» розповідає про тяжку долю галичанки-«бандерівки» Ксенії Волянюк і колишнього червоноармійця, що родом з Донбасу, який воював з УПА, Василя Орлика. 


Вони познайомились в молодості  і могли б покохати один одного, але Ксеня таємно  як медсестра допомагала повстанцям, а Василь тих повстанців нищив. Страшні були часи, коли загони НКВД  вбивали не тільки чоловіків з УПА, але й мирних жителів сіл, мордували вагітних жінок, дітей. Так Василевий загін червоноармійців вбив вагітну подругу Ксені – Марічку, яку, до речі, кохав товариш Василя – червоноармієць Арсен. Згодом і Арсена вбили свої ж …

Пройшли роки і зустрілись в Києві, покохали один одного онука Ксенії – Мирослава та онук Василя – Арсен, названий дідом на честь  загиблого в молодості друга. Але як їм помирити своїх рідних-близьких з такими різними світоглядами? Адже упереджене слово «бандерівець» і сьогодні на Сході сприймається вороже. Чи помиряться їхні предки між собою? Чи зможуть молоді в цих сім’ях бути щасливими? Зійшлися в романі «Дві обручки» різні політичні погляди, різні ментальності, різні ідеології, зійшлися в долях закоханих  Схід і Захід України.

Ніна Фіалко своєю книгою хоче допомогти змінити думку багатьох східняків про героїчну боротьбу галичан в ХХ столітті, адже вони боролись за свою волю на своїй землі. І скільки б часу не пройшло, а душа повстанців, які ще залишились та їх нащадків прагне справедливості. І душа тих, хто вбивав невинних людей, теж неспокійна, бо від себе не втечеш, не сховаєшся. Автор переконує, що в світі нічого не відбувається просто так: за кожен вчинок і дію кожному доведеться відповідати. Суспільство  вкінці-кінців повернеться обличчям до правдивої історії України і всіх оцінить по заслугам.

Автор впевнена, що вояки УПА вкинули в людські серця добрі зерна української незалежності, які проросли вже в їх дітях і внуках.

Цю книгу, як сказала одна наша читачка, треба читати в кожному школяреві і студенту, та й не лишнім буде прочитати кожному, хто не розібрався -  в чому ж ментальна відмінність Сходу і Заходу України.