Древінй Глухів
зустрічає літературний клуб бібліотеки
зустрічає літературний клуб бібліотеки
«Осінь – найкраща пора для подорожей і зустрічей», - такого висновку дійшли члени літературно-мистецького клубу «Грань», коли втретє здійснили вояж. Цього разу до Глухова – сучасного центру історичної культури, а в минулому – столиці Гетьманської та Лівобережної України.
Метою поїздки було знайомство з історією та архітектурою міста, налагодження дружніх стосунків з місцевими літераторами та виступ перед молоддю, студентами-філологами.
2 листопада 2015 року творча група, до якої увійшли Микола Ремньов, Ольга Воробйова, Ольга Нестеренко, Віталій Меланич, Тетяна Прус, Богдана Гусак та Микола Балабан, прибула до Глухова, що має глибоку й насичену цікавими подіями історичну спадщину. Про це змістовно розповів глухівський письменник Анатолій Печений, який люб’язно погодився бути гідом.
Приїхавши на автостанцію Глухова, одразу зробили колективне фото на фоні Миколаївської церкви, збудованої наприкінці XVII століття в стилі козацького бароко. До речі, це найстаріша будівля міста. Розписував її відомий український художник Васильківський. Вразило не тільки внутрішнє оздоблення храму, яке нині реставрують, а й ошатне подвір’я, де знаходиться могила Ханенка. Миколаївська церква розташована якраз поблизу автостанції, на місці якої було зруйновано храм, та продовольчого ринку, що знаходяться на Радному майдані, де гетьмани присягали на вірність народу.
Пройшовши повз барельєф відомому композитору Бортнянсьокму група вирушила вздовж вулиці Валової, оскільки розташована вона якраз на валу, що колись оточував місто. Неподалік розташована Київська брама Глухівської фортеці, яка привабила своєю давньою історією. Це одна із чотирьох брам, через яку пролягав шлях на Київ.
Не менш цікавою пам’яткою виявився верстовий стовп, табличка на якому засвідчила, що цим шляхом у 1861 році в останню путь проводжали Тараса Шевченка із Петербурга до Канева. Також під час екскурсії мали змогу побачити останки тюремного муру, де протягом кількох століть утримували ув’язнених, зокрема й у 30-ті роки ХХ ст.
А неподалік – пам’ятники жертвам голодомору та з нагоди заснування Глухова. Не могли не помилуватися архітектурними пам’ятками у центрі міста, кожна з яких по-своєму унікальна.
На жаль не вдалося відвідати найгарнішу та найбільшу культову споруду Глухова - Трьох-Анастасіївську церкву, однак дізналися, що цю пам’ятку архітектури національного значення збудували завдяки підтримці меценатів Миколи та Федора Терещенків і вона стала їх сімейною усипальницею. А їхній нащадок, Мішель Терещенко, повернувшись із Франції, нещодавно був обраний мером.
Взагалі місто справило дуже приємне враження, особливо тоді, коли тісним колом зібралися у Глухівському національному педуніверситеті імені Олександра Довженка. І студенти, і місцеві автори тепло прийняли виступи членів літературно-мистецького клубу «Грань».
Жваве обговорення та читання творів продовжилося у місцевому Будинку культури, де керівник Глухівського літературного об’єднання Петро Товстуха детально розповів про діяльність його братів по перу, подальші плани, запропонував співпрацю у видавництві нових альманахів.
Микола Ремньов від імені сумчан подякував за організовану зустріч і висловив сподівання, що спілкування з глухівцями триватиме надалі і буде плідним.
Богдана Гусак,
керівник прес-групи літературно-мистецького клубу «Грань»
Немає коментарів:
Дописати коментар