«Уйти в любовь по острию безумства…»

«Віталій Меланич – це органічне поєднання
світлих віршів і світлої особистості»  Г.Єлишевич

 

11 листопада в рамках міжрегіонального проекту "Сумщина творча. Культура та мистецтво" у нашій бібліотеці пройшов літературний вечір учасника сумської обласної літературної студії «Літ-ра.com» поета Віталія Меланича. Зустріч була присвячена виходу у світ колективного збірника студії - «Автограф».

Погода того вечора не радувала – темрява, дощ і вітер гарантували кепський настрій і депресію. 

Але! Поезія Віталія Меланича, теплі і щирі слова на його честь від шанувальників творчості та колег по перу виявилися чудовим швидкодіючим антидепресантом! 

Здавалося (дійсно так, не заради красного слівця), що ти знаходишся в затишному колі великої родини - привітної, веселої, талановитої.

 

На зустрічі були присутні: Андрій Поляков, Григорій Єлишевич, Надія Позняк, Світлана Петренко, Євгенія Чернецька, Альбіна Батуріна, Надія Фурзенко, Лариса Травнікова, Ольга Нестеренко, Софія Меланич, Олексій Меланич, Діана Кобзар і Наталія Михайличенко.

Всі гості вечора, говорячи про Віталія Прокоповича, зійшлися на одному: він – прекрасний, проникливий лірик. Його лірика (пейзажна, любовна) вміє зачепити душу «за живе», вона щира і ніжна, вона – про справжні почуття. Залишається лише дивуватися – як у дужому, міцному чоловічому тілі живе така ніжна і чутлива поетична душа?

Протягом вечора звучали вірші Віталія Меланича – у виконанні автора та гостей.
Особливо зворушила учениця 22-ї школи, яка прочитала вірш Віталія Меланича «Мова».

А рядки, що прочитав Андрій Поляков, самі залишилися в пам’яті:

Серое небо в крапинку,

Желтые фонари,

А на сосульке капелька,

Словно свеча горит… 

Не пройшов осторонь такої події і давній друг нашої бібліотеки, відомий сумський письменник Григорій Єлишевич. Він охарактеризував і творчість, і особистість Віталія Меланича. Висловився, як завжди, мудро і чітко: «Віталій Меланич – це органічне поєднання світлих віршів і світлої особистості».

Родина Меланичів теж брала активну участь у зустрічі – онука Віталія Прокоповича, учениця Олександрівської гімназії, декламувала поезії і дідусеві і власні; син Олексій читав власні вірші (гумористичні) до того майстерно, що привів у захват всіх без винятку глядачів.

Ну що сказати – вечір вдався! Немовби серед похмурої осені прийшла на годинку сонячна, романтична, напоєна пахощами любові весна. Спасибі за це Поету! Бажаємо 

Вам, Віталію Прокоповичу, здоров’я щастя і натхнення! Такої поезії хочеться ще!

Поради початківцям від В.Меланича :)

•  Якщо вирішили бути письменником – йдіть прямо до мети, не звертайте на інші дороги, залишаючи творчість «на потім»;

• Не «варіться у власному соку», спілкуйтеся з колегами по творчості. 

Про Віталія Меланича:

Вірші починав писати ще в шкільні роки. Був учасником всеукраїнського з'їзду молодих авторів. Виступав по місцевому радіо, друкувався в газеті "Прапор шахтаря".
Після тривалої перерви - навчання в інституті, робота в області електроніки - відновивши творчу діяльність, видав в 2011 році поетичний збірник "Життя як ріка".
Друкувався в альманахах: "Парадокси творчості" (2011), "Три бажання" (2011), "Каштановий будинок" (2013), "Грані слова" (2015); в "Бібліотеці сучасної поезії" (серія "Пори року", 2012), а також у журналі "Лава" (2014) і збірнику "Ми" (2014). Лауреат всеукраїнського фестивалю "Час Визбора" (Харків, 2015).

Наталія Устименко,
бібліотекар читального залу ЦМБ ім. Т.Шевченка

• Використані фото зі статті  "Автограф" Віталія Меланича