Маріупольський процес

Щемлива книга про кохання під час АТО

Радимо прочитати :)

Вдовиченко Г. Маріупольський процес: роман – Х. Книжковий клуб, 2015. – 288 с.

Ще одна щемлива книга про АТО, вірніше про кохання під час АТО.Біль від втрат війни 2014 року у більшості людей поступово притупляється і на поверхню виходять інші різні почуття: ненависть, зневіра, непорозуміння… А ця книга повертає нас до віри в те, що в людині є кращого, в тому числі і всеперемагаюче кохання.

Ця розповідь про ніби реальний факт, а може й справді такі події відбувались в реальному житті… Галині Вдовиченко вдалось помістити молодих людей в таку ситуацію війни, коли знаходиться час розгледіти і покохати. Знайти свого єдиного і втратити чи втримати…

Молодий український воїн, львівський легінь Роман потрапляє в полон під Маріуполем і його забирає в рабство молода сепаратистка, якій треба відремонтувати стару хату. 

Там в кайданах, з кайлом і лопатою, важко переживаючи свій стан полоненого, Роман пізнає світогляд «східняків» і сходиться з простою селянською дівчиною Ольгою. Молоді люди мало чим відрізняються, вони хочуть щастя і миру, спокою і віри в майбутнє. Кохання відкриває в них найкращі риси, багаті душі, любов до рідної землі. Вони обоє ламають ті стереотипи, які породили абсурд цієї війни.

Люди в масі своїй живуть стереотипами, іноді життя втрачають через безглузді вірування і переконання, а буває, що ідея веде людину до праведності і героїзму.

Як наголошує один з героїв цієї книги: 

«Людина – сильна істота, але вона й слабка. Вона може не раз і не два відректися, а потім гірко покаятися і любити, щиро любити. Може пройти шлях апостола Петра, який тричі відрікався від Христа, а згодом став одним з його найближчих послідовників». 

В кінцевому результаті - це пізнання людини людиною. І це найголовніше. Просто, так було визначено їм долею, саме такі випробування їм необхідно було пройти, щоб пізнати один одного і покохати.

Автор знає людей Донбасу, бувала там часто, розуміє їх ментальність, мову і традиції. 

Тому написаному віриш, роман читається швидко і легко. Прочитавши цю книгу, кожен отримає хоч крихту надії, що порозуміння між нами можливе і цій війні незабаром прийде кінець.

Мартюшова О.В.,
заступник директора Сумської ЦБС