►►► Твори - ювіляри 2019 року ►►► 180 р. повісті «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка ►►► 160 р. поезії «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка ►►► 140 р. повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуй-Левицького ►►► 120 років (1899) з часу виходу у світ новели М. Коцюбинського «В путах шайтана» ►►► 100 р. п’єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського ►►► 90 років комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша ►►► 40 років роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко ►►► 1080 років - «Давид Сасунський» - вірменський героїчний епос (939) ►►► 530 років - Нікітін А. «Ходіння за три моря» (+1489) ►►► 445 років - Федоров І. «Азбука» (1574) ►►► 300 років - Дефо Д. «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1719) ►►►200 років - Гофман Е.Т. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819) ►►► 195 років - Грибоєдов А.С. «Лихо з розуму» (1824) ►►► 190 років - Погорельский А. «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Пікова дама» (1834) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Казка про золотого півника» (1834) ►►► 185 років - Єршов П.П. «Коник-Горбоконик» (1834) ►►► 185 років - Одоєвський В.Ф. «Городок в табакерці» (1834) ►►► 175 років - Дюма А. «Три мушкетери» (1844) ►►► 170 років - Андерсен Г.Х. «Оле-Лукойє» (1849) ►►► 165 років - Тургенєв І.С. «Муму» (1854) ►►► 160 років - Тургенєв І.С. «Дворянське гніздо» (1859) ►►► 160 років - Островський А.Н. «Гроза» (1859) ►►► 160 років - Гончаров І.А. «Обломов» (1859) ►►► 155 років тому вийшла друком навчальна книга для дітей К. Д. Ушинського "Рідне слово" (1864) ►►► 150 років - Салтиков-Щедрін М.Є. «Історія одного міста» (1869) ►►► 150 років - Гюго В. «Людина, яка сміється» (1869) ►►► 150 років - Верн Ж. «20 000 льє під водою» (1869) ►►► 145 років - Джованьолі Р. «Спартак» (1874) ►►► 135 років - Твен М. «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884) ►►► 125 років - Кіплінг Р. Дж. «Книга Джунглів» ( «Мауглі») (1894) ►►► 120 років - Чехов А. П. «Дама з собачкою» (1899) ►►► 100 років - Рід Д. «10 днів, які потрясли світ» (1919) ►►► 95 років - Чуковський К. І. «Муха-Цокотуха» (1924) ►►► 95 років - Олеша Ю. К. «Три товстуни» (1924) ►►► 90 років - Чуковський К. І. «Айболить» (1929) ►►► 90 років - Гемінґвей Е. «Прощавай, зброє!» (1929) ►►► 90 років - Ремарк Е. М. «На західному фронті без змін» (1929) ►►► 90 років - Маршак С. Я. «Вусатий-смугастий» (1929) ►►► 85 років - Треверс П. «Мері Поппінс» (1934) ►►► 85 років - Островський Н. А. «Як гартувалася сталь» (1934) ►►► 80 років - Фраерман Р. І. «Дика собака Дінго»(1939) ►►► 80 років - Паустовський К. Г. «Мещерська сторона» (1939) ►►► 80 років - Пантелєєв Л. «Льонька Пантелєєв» (1939) ►►► 80 років - Гайдар А. П. «Чук і Гек» (1939) ►►► 80 років - Волков А. М. «Чарівник Смарагдового міста» (1939) ►►► 80 років - Бажов П. П. «Малахітова шкатулка» (1939) ►►► 75 років - Каверін В. А. «Два капітани» (1944) ►►► 70 років - Ожегов С. І. «Словник російської мови» (1949) ►►► 70 років - Носов Н. Н. «Весела сімейка» (1949) ►►► 70 років - Кассіль Л. А. «Вулиця молодшого сина» (1949) ►►► 70 років - Казакевич В. А. «Весна на Одері» (1949) ►►► 65 років - Носов Н. Н. «Пригоди Незнайка та його друзів» (1954) ►►► 60 років - Симонов К. М. «Живі і мертві» (1959) ►►► 50 років - Васильєв Б.Л. «А зорі тут тихі ...» (1969) ►►► 45 років - Васильєв Б.Л. «У списках не значився» (1974) ►►►

четвер, 15 березня 2018 р.

Сумна, але просто чудова книга, яка потребує вашої уваги!


«Розум — одне з найбільших людських обдарувань. Але дуже часто пошуки знання перешкоджають пошукам любові. Це ще одна істина, яку я відкрив для себе зовсім недавно. 


 
Я пропоную її вам як гіпотезу: розум без здатності віддавати й отримувати любов приводить до ментального й морального зриву, до неврозу й, можливо, навіть до психозу» - такий висновок робить головний герой всесвітньо відомого бестселера «Квіти для Елджернона» американського письменника, психолога Деніела Кіза.

Тридцять років тому цей твір критики вважали науковою фантастикою, а зараз — це психологічна драма, в якій письменник, тонко граючи словами, передає внутрішній світ головного героя — його думки, почуття, емоції до і після операції. Любителям психології книга дуже сподобається. 

Крім того, тепер роман можна прочитати в українському перекладі. Книга видана харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля», має досить оригінальне оформлення, зручний для читання шрифт.

Це історія про 32-го літнього розумово відсталого чоловіка на ім’я Чарлі Гордон, який працює прибиральником в пекарні, а у вільний час відвідує вечірню школу, де навчається грамоті. Чарлі живе у своєму нехай і «маленькому», але щасливому світі, де у нього є друзі, які його щиро люблять, як йому здається та улюблена робота. У нього гарні стосунки із квартирною господаркою, а ще йому подобається «блакитноока» вчителька міс Аліса Кінніан. 

Можна було б жити так і далі. Однак є одне але…Чарлі Гордон понад усе на світі мріє стати розумним, щоб знайти нових друзів і щоб … його полюбили! Це стає реальним завдяки ризикованому експерименту — операції по заміні мозку, яку проводять вперше в світовій практиці, вчені із інституту Бекмана. Разом з ним в експерименті бере участь мишеня Елджернон. Доктор Штраус попереджає нашого героя після проведеної операції: «Що розумнішим ти ставатимеш, то більше проблем матимеш. Твій інтелектуальний розвиток випереджатиме твій емоційний розвиток…». 

І справді за декілка тижнів Чарлі стає генієм, пише наукові дослідження. Його звіти, які раніше рясніли помилками, написані бездоганно. У них він описує своє світосприйняття, спогади минулого, які, мов ліхтарі спалахують у його свідомості. 

Згодом герой почуває себе затісно в оточенні людей, з якими він спілкується. Він — меркантильний та егоїстичний, навіть стосовно до своєї коханої Аліси, яка ставиться до нього з таким теплом і любов’ю. Це вже не той Чарлі Гордон, яким був до операції — щирий, добродушний, усміхнений. 

Але не нам його засуджувати. Можливо, він просто відчув себе людиною: «не збитковим дурником, не другом-клоуном, не приводом для знущань, просто особистістю».

І не він винен, що став розумнішим за інших, вже не говорячи про те, з якого боку відкрилися йому друзі, які так легко над ним потішалися. «Чому всі твердять мені, що я стаю людиною? Я був людиною завжди, навіть до того, як мене торкнувся ніж хірурга».

І коли цей дурень став розумним, у кожного, хто з ним спілкувався, раптом з'явилися якісь комплекси. Та ніхто не передбачив всієї трагедії експерименту…

У творі автор приділяє увагу надзвичайно важливим проблеми, на які людство буде завжди шукати відповіді: яку ціну готова заплатити людина, щоб мати високий інтелект; чи маємо ми право возвеличуватися над людиною, яка має менший рівень інтелекту; тут і нехитра аналогія про те, що людина - всього лише піддослідна лабораторна миша. 

Однак для мене є найважливішою позиція Чарлі, який будучи обмеженим розумово, прагне до знань, а потім розуміючи те, що стане знову тим, яким був до експерименту, не втрачає віри в життя і бореться до останнього.

Книга залишає після себе дивний, але приємний післясмак. Ти по-новому переоцінюєш суспільство і його цінності. Щирість або холодна раціональність? Це вже кожен вирішує для себе сам…

Ця книга стала однією із моїх улюблених. Вона показала мені, що немає ідеального варіанту, або правильної відповіді. Є тільки твоє рішення і його наслідки. І я вдячна за цей шлях, пройдений разом з Чарлі і таким маленьким, але надзвичайно важливим для розуміння змісту твору мишеням Елджернонои. 

Раджу всім, прочитайте книгу Деніела Кіза "Квіти для Елджернона" -  і ви не пошкодуєте.

Аліна Скосер,
відділ ІДРМ ЦМБ ім. Т. Шевченка

Немає коментарів:

Дописати коментар