Я пропоную її вам як гіпотезу: розум без здатності віддавати й отримувати любов приводить до ментального й морального зриву, до неврозу й, можливо, навіть до психозу» - такий висновок робить головний герой всесвітньо відомого бестселера «Квіти для Елджернона» американського письменника, психолога Деніела Кіза.
Тридцять років тому цей твір критики вважали науковою фантастикою, а зараз — це психологічна драма, в якій письменник, тонко граючи словами, передає внутрішній світ головного героя — його думки, почуття, емоції до і після операції. Любителям психології книга дуже сподобається.
Крім того, тепер роман можна прочитати в українському перекладі. Книга видана харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля», має досить оригінальне оформлення, зручний для читання шрифт.
Це історія про 32-го літнього розумово відсталого чоловіка на ім’я Чарлі Гордон, який працює прибиральником в пекарні, а у вільний час відвідує вечірню школу, де навчається грамоті. Чарлі живе у своєму нехай і «маленькому», але щасливому світі, де у нього є друзі, які його щиро люблять, як йому здається та улюблена робота. У нього гарні стосунки із квартирною господаркою, а ще йому подобається «блакитноока» вчителька міс Аліса Кінніан.
Можна було б жити так і далі. Однак є одне але…Чарлі Гордон понад усе на світі мріє стати розумним, щоб знайти нових друзів і щоб … його полюбили! Це стає реальним завдяки ризикованому експерименту — операції по заміні мозку, яку проводять вперше в світовій практиці, вчені із інституту Бекмана. Разом з ним в експерименті бере участь мишеня Елджернон. Доктор Штраус попереджає нашого героя після проведеної операції: «Що розумнішим ти ставатимеш, то більше проблем матимеш. Твій інтелектуальний розвиток випереджатиме твій емоційний розвиток…».
І справді за декілка тижнів Чарлі стає генієм, пише наукові дослідження. Його звіти, які раніше рясніли помилками, написані бездоганно. У них він описує своє світосприйняття, спогади минулого, які, мов ліхтарі спалахують у його свідомості.
Згодом герой почуває себе затісно в оточенні людей, з якими він спілкується. Він — меркантильний та егоїстичний, навіть стосовно до своєї коханої Аліси, яка ставиться до нього з таким теплом і любов’ю. Це вже не той Чарлі Гордон, яким був до операції — щирий, добродушний, усміхнений.
Але не нам його засуджувати. Можливо, він просто відчув себе людиною: «не збитковим дурником, не другом-клоуном, не приводом для знущань, просто особистістю».
І не він винен, що став розумнішим за інших, вже не говорячи про те, з якого боку відкрилися йому друзі, які так легко над ним потішалися. «Чому всі твердять мені, що я стаю людиною? Я був людиною завжди, навіть до того, як мене торкнувся ніж хірурга».
І коли цей дурень став розумним, у кожного, хто з ним спілкувався, раптом з'явилися якісь комплекси. Та ніхто не передбачив всієї трагедії експерименту…
У творі автор приділяє увагу надзвичайно важливим проблеми, на які людство буде завжди шукати відповіді: яку ціну готова заплатити людина, щоб мати високий інтелект; чи маємо ми право возвеличуватися над людиною, яка має менший рівень інтелекту; тут і нехитра аналогія про те, що людина - всього лише піддослідна лабораторна миша.
Однак для мене є найважливішою позиція Чарлі, який будучи обмеженим розумово, прагне до знань, а потім розуміючи те, що стане знову тим, яким був до експерименту, не втрачає віри в життя і бореться до останнього.
Книга залишає після себе дивний, але приємний післясмак. Ти по-новому переоцінюєш суспільство і його цінності. Щирість або холодна раціональність? Це вже кожен вирішує для себе сам…
Ця книга стала однією із моїх улюблених. Вона показала мені, що немає ідеального варіанту, або правильної відповіді. Є тільки твоє рішення і його наслідки. І я вдячна за цей шлях, пройдений разом з Чарлі і таким маленьким, але надзвичайно важливим для розуміння змісту твору мишеням Елджернонои.
Раджу всім, прочитайте книгу Деніела Кіза "Квіти для Елджернона" - і ви не пошкодуєте.
Аліна Скосер,
відділ ІДРМ ЦМБ ім. Т. Шевченка
відділ ІДРМ ЦМБ ім. Т. Шевченка
Немає коментарів:
Дописати коментар