Погляд на вічні цінності: "Храмопад" Ніка Ремені

Рецензія на роман Ніка Ремені «Храмопад»

У мультимедійному видавництві Стрельбицького вийшов роман Ніка Ремені (Миколи Ремньова) «Храмопад». 

Це відвертий, правдивий твір про пошуки правди і справедливості, цінність моральних устоїв та історичну справедливість.





Роман Ніка Ремені «Храмопад» розповідає про кохання тривалістю у життя. Він охоплює великий проміжок часу — від 60-х років минулого століття до сьогодення. 

У центрі оповіді - доля старшокласників Івана і Надії. Вони кохають одне одного, виступають проти масового знищення храмів, яке проводилося за вказівкою М. С. Хрущова в 1950—1960-х роках. По-різному складаються долі героїв. Вони розстаються, але потім зустрічаються через багато років. Однокласники проводять разом декілька днів і розуміють, що все своє життя кохали один одного.

Це правдивий, відвертий твір, який не можна читати лише як «чтиво». Він потребує роботи голови і серця, щоб допомогти нам розібратися в справжніх цінностях, брати приклад зі справжніх героїв.

Книга розрахована на вдумливого читача, здатного зрозуміти глибокі почуття, необхідність бережного ставлення до історичного минулого країни, вона заслуговує на увагу читачів. 


Ми пропонуємо вашій увазі рецензію на роман "ХРАМОПАД", розміщену на ресурсі "ЛІТЕРА Україна":

"Дія роману починається в 50–60 роках двадцятого сторіччя. Цьому присвячена перша частина твору. Події відбуваються на тлі знищення храмів. Уже після Другої світової війни церкви, які пережили 20–30 роки, війну, майже повністю були знищені. Це робилось за вказівкою першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова.

Влада вважала, що коли супутники і космічні кораблі полетіли на навколоземну орбіту, тобто, на їх погляд, спростували існування Бога, в країні продовжували діяти безліч храмів, задурманюючи голови неграмотному населенню.

На це болісно відреагував класик української літератури Олесь Гончар. Ще у 1968 році в журналі «Вітчизна» був надрукований його роман «Собор». Цей роман був сприйнятий, як застереження проти знищення храмів. Сам Олесь Терентійович з цього приводу писав: «Хотілося сказати слово на захист того, що було виплекане творчим генієм народу».

Письменник не зміг промовчати. Хоча розумів, що йому не простять те, що він пішов проти політики партії. Так і вийшло . Роман був вилучений з бібліотек, довгі роки замовчувався..."

Докладно текст: Р. МУР "З погляду вічних цінностей"(рецензія на роман "Храмопад" Н. Ремені.

📗 Читати роман Н. Ремені "Храмопад