"Поліські акварелі": Неля ДОРОШЕНКО

Шановні друзі!

Продовжуємо знайомити вас

із творчістю
поетів Поліського краю.

Цей допис присвячено поезії

Нелі ДОРОШЕНКО -

у збірці "Поліські акварелі"

Неля ДОРОШЕНКО. Голубыми росами омыта //

Полесские акварели: Сборник стихов – Суми: ВД «Білий птах», 2017 – с. 41- 46.

Неля Дорошенко, маючи вищу педагогічну освіту, майже сорок років працює в школі села Стара Гута Середино-Будського району.

Захоплена поезією, пише добрі, чуттєві, світлі вірші, які друкуються в районній пресі.

Видала поетичну збірку «Співи моєї душі».

В Старій Гуті 

В Старій Гуті на кущі калини

Соловейко піснею заллється.

Хай у рідній неньці-Україні

Доля усім людям посміхнеться!

Стара Гута.

Навкруги ліси,

А повітря — пий і не нап’єшся.

Рай із ягід дивної краси...

Глянеш — і душею оновишся.

Річечка Улічка в берегах

Весело джерельцями співає.

Самобранка лісу вся в грибах,

І здається, кращої немає.

Стара Гута — казка лісова.

Пишна восени, прекрасна літом.

Земляків історія жива

Росами блакитними омита.

У буремні роки на війні

Партизанам стала ти колискою.

Спалена, зкровавлена, та ні, 

Ти не впала,

не схилилась низько.

Що в тобі такого, рідний краю,

Що бунтує душу і тривожить?

То любов до тебе, і я знаю,

Розлюбити за весь вік не зможу.

Учительська доля 

Знайомою стежиною щодня

Я заклопотано іду до школи,

Де весело щебече дітлашня,

Де дивосвітом виграє навколо.

Там наскрізь розкриваються мені 

І голубенькі, й карі оченята.

Так долею призначено (чи ні?)

Не то знання,

а всю себе віддати.

Крізь ваші долі променем пройду,

Мої маленькі і дорослі діти.

Отак я зможу на святій землі

Своє життя іще не раз прожити.

• Читати вірші Нелі ДОРОШЕНКО у збірці "Полесские акварели"