18 січня 1821 року на Львівщині народився АНТОНІЙ ПЕТРУШЕВИЧ - історик, філолог, дослідник історії Галичини, священик УГКЦ. У 2021 році виповнюєься 200 років від дня його народження.
З ім’ям Антонія Петрушевича пов’язане становлення української археографії в Галичині. Він залишив понад 200 статей з історії церкви, етнографії та мовознавства. Автор етимологічного словника слов’янських мов, який зберігся в рукописі.
Антоній Петрушевич був серед засновників Головної Руської Ради і Галицько-Руської Матиці. Обирався послом до Галицького сейму (1861–1877) та Австрійського парламенту (1873–1878).
Отець Антоній, як греко-католицький священик, не мав права на наукові пошуки в православних монастирях Буковини й Молдавії. Він добився на це дозволу православного митрополита у Чернівцях. Також вивчав архіви.
«На нашій святій Русі зберігається ще чимало дорогоцінних письмових пам’яток. Я отримав з Буковини листи, в яких повідомляють мене про пергаментні євангелії, написані старослов’янською мовою, що зберігаються у монастирі Путна... Одне євангеліє написано рукою господаря Стефана у кінці XV ст. Священик Соневицький пише мені з Кімполюнга, що в монастирі Ватра-Молдавиця зберігається більше, ніж 150 старовинних рукописів і грамот, що написані руською (тобто українською) мовою!».Результати історико-краєзнавчих пошуків публікував у «Літературному Збірнику», «Буковинській Зорі», «Галицькому історичному збірнику».
1884-го його визнано доктором історії Київського університету «на знак поваги до наукових праць з руської історії». Петрушевича обрали дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей, а також Імператорського Московського археологічного товариства.
Одним із захоплень Антонія Петрушевича було колекціонування книг і стародруків. Проживаючи у Відні як посол Австрійського парламенту, усю платню використовував на придбання літератури. Результатом була велика збірка пам'яток слов'янської культури. На його переконання, найкращим місцем для розміщення книгозбірні був Народний дім, котрому 1885 року він заповів свою бібліотеку. Вона була окремою збіркою із назвою «Музей Петрушевича» у складі бібліотеки Народного дому.
Найчисельнішою частиною колекції була збірка книг та періодичних видань кінця XIX - початку XX ст. Близько 400 рукописних кириличних книг, 107 латиномовних рукописів, інших документів (деякі — на пергаментній основі) — 42. Рукописи опрацьовані та введені в обіг Іларіоном Свєнціцьким коштом Петрушевича.
Окрім того допомагав поповнювати саму бібліотеку Народного дому протягом майже тридцяти років. Зробив значні внески у фонди новоствореного Національного музею, не тільки у вигляді книг, а також і нумізматичної колекції, ікон, археологічних артефактів, зокрема княжої доби.
Антоній Петрович Петрушевич також зробив також цінний внесок у бібліотеку Київського університету.
Немає коментарів:
Дописати коментар