12 березня в центральній міській бібліотеці ім. Т. Шевченка відбулася ювілейна зустріч літературно-мистецького клубу "Грань", присвячена 10-літтю його створення.
Як в кожнім слові неповторні грані, так і у кожного митця свої неповторні риси творчості. Члени літературно-мистецького клубу "Грань" створили багатогранну творчу скарбницю.
У кожного митця свої неповторні грані творчості. За десять років існування члени літературно-мистецького клубу «Грань» створили багатогранну творчу скарбницю.
Свято відкрило музичне привітання від члена клубу, піаніста, скрипача, композитора Сергія Борща.
Ведуча вечора, керівник клубу Фурзенко Надія Іванівна розповіла про свою зустріч із гранянами:
Мене до клубу запросив П`янков В.О., з яким я випадково познайомилася на одному літературному заході. З першого візиту мені сподобалася творча, доброзичлива атмосфера. Я вдячна за увагу до моєї творчості, пишаюся дружбою з талановитими літераторами.
Прозвучав також звіт про роботу клубу.
«3 березня виповнилося 10 років, як у Сумській центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка був створений літературно-мистецький клуб «Грань». Це солідний термін, і гранянам є чим пишатися.
Численні публікації, видання книг (вони представлені на стенді «Із творчої скарбниці гранян») зустрічі, презентації, відзнаки засвідчили високий творчий потенціал нашої спільноти. 10 учасників клубу є членами Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», 5 – члени НСЖУ.
Наші літератори – Лауреати і дипломанти багатьох Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів. Незважаючи на складні умови, пов`язані з коронавірусом, військовим вторгненням, ми продовжуємо спілкуватися, працювати в інтернет-режимі в групі «Грані слова», підвищуємо фаховий рівень, ділимося творами і думками. Нашою візітівкою є альманах «Грані слова».
Це своєрідний творчий звіт членів клубу. Вийшло 5 колективних збірок ( 2015, 2015,2017, 2019, 2021). На часі – новий, особливий, випуск, присвячений десятій річниці клубу і героїчній боротьбі нашого народу з агресором. Адже митці не можуть стояти осторонь важливих подій сучасності. Своїм словом літератори підтримують, надихають наших захисників, засуджують насилля і антигуманну політику. Слово – наша зброя і літопис трагічних подій, які пройшли через серце.
Засновниками клубу були талановиті літератори, гордість клубу Воробйова О.С. і Ремньов М.О.
Воробйова Ольга Степанівна - перший керівник клубу (автор видатних творів, серед яких, «Хирург от Бога», зараз готується державне видавництво її книги «Рани бучанського краю».
Ремньов Микола Омелянович очолював клуб (декілька років). Микола Омелянович - автор романів, в яких осмислюється сучасність і історія, видавець багатьох книг гранян і 4 випусків альманаху «Грані слова».
За час існування клубу в його зустрічах брали активну участь більше півсотні літераторів. У книзі «Грані слова» є рубрика «Незабутні імена», де ми пригадуємо твори наших друзів, яких вже немає з нами.
Програма вечора була насиченою – виступи гранян, виконання пісень на вірші поетів клубу. На екрані відображалися фотографії багаторічного літопису творчих подій клубу. Ці щемливі спогади зібрала незмінний куратор клубу Колієнко Антоніна Василівна.
Члени клубу поділилися своїми спогадами про те, як вони прийшли до клубу, із теплом і вдячністю говорили про увагу перших шановних гранян. Кожний виступ був цікавий, особливий і бажаний.
Серед перших гранян були Нестеренко Ольга Пилипівна, Каравай Іван Миколайович, Летюка Іван Васильович, Усенко Олексій Дмитрович, Степан Якович Сокуренко (який видавав альманах «Жили-были»), Кочі Юрій Вільгельмович, П`янков Володимир Олександрович, Шрамко Олег Семенович, Плющенко Юрій Борисович…
З 2017 року керівником клубу став Віталій Прокопович Меланич. Світлу пам'ять залишив він у серцях гранян. В його лебединій книзі «Пороги» є рядки:
«Щасливі дні – як феєрверки: святковий настрій, щирий сміх./ Обличчя друзів, мов люстерко, все відбивають. /Як без них?.. /Жену подалі сум злиденний і не чекаю вихідних: /немов на крилах, мчу щоденно до вірних друзів./ Як без них?..»
«Осінній карнавал», «Подих весни», «Барви почуттів» і «Кохання з ароматом кави», «Дежавю» - це не тільки назви книг Альбіни Батуріної, а ліричний світ поетки, прозаїка і автора гумористичних творів, твори якої звучали у авторській інтерпретації.
«Поезія –це свято для сердець, яким реальність замала і сіра», - таке визначення поезії дала Богдана Гусак у збірці «За маревом незвіданих доріг». Свою ліричну таїну має кожен її вірш. Але у Богдани багато талантів. Вона наш літературний редактор, ведуча сторінки «Словограй» на бібліотечному подкастовому каналі БібліоБукс. В її чудовому виконанні прозвучала пісня «Життя як ріка».
Музика і слово народжують пісню. Пісня – найдавніша форма взаємодії слова і музики. Але написані ноти – ще не пісня, її треба заспівати, бо пісня, співАнка – словесно-музичний твір, призначений для співу. І яка радісна для поета подія, коли він чує свій вірш у чудовому музичному виконанні.
Ми пишаємося, що в нашому клубі є талановиті композитори, музиканти і вокалісти: Людмила Пастушенко, А.Пастушенко, Тетяна Черепова, Сергій Борщ, Лариса Травнікова, Вікторія Вассалатій.
Травнікова Лариса – композиторка і поетка, про яку Андрій Поляков сказав, що «її найкращі вірші пронизані світлом кохання» (невипадково її книга названа «Ми говорили про кохання…»). Лариса зробила багатьом дорогий подарунок – написала музику на вірші гранян - понад 50 пісень, 15 авторських. Це репертуар не одного концерту! Результат такого зворушливого співтворчості – ексклюзивна книга «ДоЛя», в якій вірші та ноти пісень.
"Мои стихи – моя отрада", - так написала Ірина Булахова у першій своїй книзі («Итоги»). «За професією медик, за станом душі – романтик». Багато чудових рядків в поезіях Ірини, її лірична героїня «вишиває життя не хрестиком, а гладдю». Пісню «Душі криниця» на вірші Ірини Булахової проспівала Людмила Пастушенко.
Людмила Пастушенко – Лауреат Всеукраїнських, Міжнародних фестівалів (Польща, Австрія, Італія, Англія, Болгарія, Львів, Полтава, Київ, Суми), композиторка. Людмила написала більше 30 пісень на слова гранян, які стали улюбленими і були прикрасою багатьох творчих вечорів. Кожен із членів клубу бажав би послухати свою пісню у виконанні Людмили, але сьогодні всі почули також і її поетичне слово.
«Моё оружие
– перо. Пришла пора вооружиться» - ці строки написані Зоєю Пігуль в 2016 році в книзі «Одно мгновение» стали як ніколи актуальні в наші дні. Час і події народжують нові вірші, які і прозвучали на зустрічі в авторському виконанні. Прикрасою стала пісня «Маяки надежды» на слова Зої Пігуль у виконанні Людмили Пастушенко.
У 2013 році до клубу прийшла ціла група студійців. Серед них була Тетяна Прус із мрією, яку висловила в одному із віршів книги «До вас іду із подихом весни»: «Нехай вірші мої зігріють кожну душу,/ нехай несуть вони одвічну доброту». Виступ Тетяни, як і пісня "Мамо, де я, де?" (проспівана Людмилою Пастушенко) був тепло прийнятий учасниками свята.
«Стою на землі, а мрії, як птахи, летять, летять», - ці слова належать Світлані Петренко, яка поділилися своїми поетичними мріями, що летять «між простором і часом».
«Кінець зими, та вже ходою легенько рухає весна. / Вчорашній сніг стає водою… Злітає зграя голосна. / Синіють проліски у лісі, Проміння сяє золоте… / В безхмарнім небі, в синій висі життя довершене іде», - так написала Людмила Клименко у 2020 році. Поетка читала власний вірш із ілюстрацією своєї картини «Соняхи», виготовленої з природних матеріалів.
Гранянка Ольга Чемодурова признається: «Поэзия – струна моей души, мне без неё никак нельзя». Поетка із задоволенням озвучила присутнім мелодії струн своє творчості.
На обкладинці книги Олександра Сердюченка «Щіпка солі» великий сонях, хатки з вікнами в колір сонця і дахами, притрушеними снігом, а може, сіллю? У поезії Олександра багато цікавих, незвичних образів, якими він охоче поділився з присутніми.
Приємна новина від Олександра Павловича: в інтер’єрі центральної бібліотеки ім.Т.Шевченка з’явилась нова естетична родзинка – його картина «На святі вишиванки». Написана олійними фарбами в 2010 році, вона залишила для епохи зображення двох чарівних сум’янок, наших сучасниць, в українських національних костюмах 19 століття.
Бібліотека щиро вдячна автору за такий чудовий мистецький дарунок!
Ще одна приємна і радісна подія. В цьому році в творчий колектив прийшли нові люди: Назаренко Ольга, Невесенко Володимир, Чірка Інна, Кострова Юлія, Тарабан Анатолій. Присутні зачаровано слухали віршований монтаж із авторських віршів, який озвучив лауреат багатьох конкурсів «Іграй, гармонь» гармоніст Головко Володимир.
Творче подружжя Тетяна Черепова - Сергій Борщ і клуб «Грань» пов`язує багаторічна дружба. Сергій – автор багатьох пісень на твори гранян, Тетяна, учасниця багатьох конкурсів, своїм виконанням прикрашала кожне свято. Приємно, що пісні гранян з репертуару талановитої пари слухали у різних містах України. Тож їх виступ став приємним фіналом літературного свята.
Граняни і гості зустрічі насолоджувались піснями «Формула щастя» (сл. і муз. Григорія Єлишевича) та «Дивна квітка» (сл. В. Куровського, муз. Руслан Квінти) у їх чудовому виконанні.
На свято завітала і почесна гранянка - поетеса Тетяна Лісненко. Пані Тетяна - голова Роменської організації «Літературне обєднання «Дивослово», автор 24 ліричних збірок, серед яких і «Вересневий зорепад», і «Золоті мальви», і «Лелечі світанки». У кожному її вірші своя сповідь. Граняни тепло зустріли поетесу, з якою повязані міцною багаторічною дружбою.
Цікава родзинка - до свята були виготовлені ювілейні емблеми, з якими виступали граняни. Вони залишились на згадку про знаменну творчу подію. Також подарункові емблеми виготовила Клименко Людмила. Така творчість додала зустрічі радості і тепла.
Вечір залишив приємне враження єдності, дружби і творчого натхнення. Багато фото і відео зафіксували чудові миттєвості зустрічі.
Інна Чірка,
прес-секретар
клубу «Грань»
Немає коментарів:
Дописати коментар