Віталій СИМОНОВСЬКИЙ. Анатолій ТАРАБАН. Римлянину

 Пам’яті Віталія Симоновського

 

Вірш Віталія Симоновського "Римлянину" у перекладі Анатолія Тарабана

 

 

РИМЛЯНИНУ

Товариші…

Цезарь до солдатів

 

Полин ховає твердь античных сфер

Імперія у вічність одлетіла

В безодні небуття і Марк Аврелій

І рядовий солдат-легіонер.

 

Пасіонарний загадковий дух

Творив експансію свою неспинно,

І череди все йшли до брами Риму,

Йшли каравани колісниць і слуг.

 

Скрізь тріумфальних ватр палав вогонь,

Скрізь м’ясо жарилось. Шкварчало.

І приспівки скабрезні всі горлали

Про Цезаря, товариша свого.

 

Із віку в вік на захід і на схід

Котились замкнутих когорт атаки,

Підступний Понт і відчайдушні даки –

Той давній світ упав до Римських ніг.

 

Минуле зникло в ентропій імлі…

Мій вірш до тебе пошта не доправить,

Була звала твоїй відвазі й слава,

Та головне: Ти жив на цій землі.

 

Переклад Анатолія ТАРАБАНА

 

***

 

Віталій СИМОНОВСЬКИЙ

 

РИМЛЯНИНУ

Полінь скрывает твердь античных недр

Империи дыханье отлетело.

В небытии исчезли Марк Аврелий

И рядовой солдат-легионер.

 

Таинственный пассионарный дух

Экспансию творил неутомимо.

И вечной чередой к воротам Рима

Шли караваны колесниц и слуг.

 

Победный костры горели днем.

Солдаты мясо жарили в пирушке,

Горланили скабрезные частушки

О Цезаре, товарище своем.

 

За веком век на запад и восток

Катились сомкнутых когорт атаки.

Коварный Понт и яростные даки –

весь мир тот давний лег у римских ног.

 

Покрыл былое энтропийный ил…

Мой стих к тебе не доберется почтой.

Ты был тогда меня храбрей и стойче,

Мне важно то, что ты когда-то жил.