19 березня народилися Максим Рильський і Ліна Костенко

 

 

Ледь-ледь торкаю слово аквареллю –

прив’ялий ранок, тиша, парапет.

З кленового туманного тунелю

виходить Рильський, майже силует.

Різьба по небу – дерево черлене.

Я теж з туману обрисом з’явлюсь.

Він сумно-сумно дивиться на мене,-

хто я така, чого я так дивлюсь.

А я дивлюся… Я хвилююсь трохи…

І розминулись. Тільки силует.

Оце і все. Зустрілись дві епохи.

Дурне дівчатко і старий поет.

Кружляє листя, і не чутно кроків.

Пейзаж, котрому років, років, років. 

Ліна Костенко

 

19 березня 1895 року лелека приніс Максима Рильського, тоді батькові було 54 роки, мамі – наполовину менше. Сталося це у Києві, в зимовій квартирі Рильських на вулиці Тарасівській, 12. Бабуся Максима – княгиня Трубецька, дід – багатий поляк, повітовий маршалок. Батько-вдівець ще 37-річним закохався у неписьменну селянську дівчину Меланію Чуприну і одружився з нею. Тадей Рильський свого найменшого сина назвав на честь… Максима Залізняка.

 

Про перші поетичні кроки Максим Рильський згадував: "Я, семилітній хлопчик, уперше написав віршик, що починається словами "Іванушка-дурачок скочив коню на бочок…"…А там уже пішло і пішло - і "поеми", і "драми", і "трактати"… Так і залишився я людиною, що не може байдужно дивитись на білий, несписаний папір…"

 

1915-го 20-річний Макс закінчив гімназію, вправно грав на фортепіано, імпровізував. Захоплювався Міцкевичем, французькими поетами - Бодлером, де Лілем, Маларме, де Ередіа, Верленом, Рембо… Читав в оригіналі, адже французьку в гімназії викладав француз Моріс Маяр. 

 

Згодом Рильський багато перекладав з французької, а 1957-го потрапив до Парижа, без проблем дав інтерв’ю в студії місцевого телебачення. Як уся золота молодь спробував модні розваги: кокаїн, повії, спіритичні сеанси.

 

Хоч вищої освіти Рильський не здобув, мав рік навчання на медичному факультеті в Університеті Св. Володимира й семестр на історико-філологічному факультеті Українського національного університету, він займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. 

 

Став енциклопедистом, справжнім доктором наук і академіком. 1919–1929 рр. учителював у Романівці. 1923-го року Рильський перебрався до Києва, викладав у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

 

19 березня 1931 р. (у 36-ий день народження!) Максима Рильського арештували за звинуваченням у приналежності до української контрреволюційної організації. Пізнього вечора до помешкання Рильських на Бульйонській прийшли співробітники ДПУ, влаштували обшук, після чого поета під конвоєм повели до Лук’янівської тюрми, де він пробув до серпня. 

Поета світового рівня, перекладача з 13 мов возили на допити в ДПУ. Виручила горезвісна "Пісня про Сокола". Сокіл-батько серед ночі зателефонував в Україну і поцікавився, як там молодий талант.

 

Після ув’язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків у гості. Неокласики М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров були репресовані й загинули в концтаборах. 

 

Рильський нікого не зрадив, кому міг – допоміг. Він єдиний, хто не боявся носити передачі Євгену Плужнику. А вже після війни до Максима Тадейовича прийшов після таборів Остап Вишня, жив у друга.

 

Джерело