Сьогодні день пам'яті:
річниця, як Альбіна Батуріна пішла в засвіти...
Світла пам'ять!
Моє знайомство з Альбіною Федорівною Батуріною відбулося в студії Андрія Полякова в 2013 році.
У цьому році вийшла перша книга письменниці «Життя як є…», в якій авторка поділилася своїми враженнями та відчуттями про незабутні зустрічі зі світом прекрасного під час туристичних подорожей.
Вихідним пунктом цих захоплюючих оповідей була Полтава – рідне місто Альбіни Батуріної. З любов`ю полтавчанка розповіла про своє місто: «від сивої давнини до сьогодення». У другому розділі книги вперше були надруковані гумористичні усмішки, майстерно виписані з реалій життя.
Друга прозова російськомовна книга «Никогда не говори «никогда» – оповідь про мінливості людських доль – вийшла з друку в 2014 році. У третій книзі прози «Итальянские каникулы» (2017) письменниця знайомить читачів з подорожніми враженнями від мандрівок Італією та Україною. Це художнє видання оздоблено світлинами. Чудові обкладинки книг заохочують читача до знайомства з цікавими історіями, які написані жваво, образно, колоритно.
У своїй третій книзі «Сміховінегрет» Альбіна Батуріна пропонує читачам гроно віршованих гумористичних усмішок, щедро заправлених легкою іронією, а часом і ненав`язливим сарказмом. Смішні та кумедні історії не надумані, а взяті з сьогодення. Цією книгою А.Ф.Батуріна заявила себе як майстер гумору, яку можна поставити поруч із відомим сумським гумористом Григорієм Єлишевичем. Делікатний «сміховінегрет» гумористки викликає добру усмішку і здоровий сміх.
У 2016 році побачили світ дві збірки віршів поетеси «Подих весни» у березні» та «Осінній карнавал» у жовтні. Подих весни відчувається вже на першій сторінці книги:
Я пройду крізь дощі і негоди,
Щоб зустріти тебе навесні.
Подолаю віків перешкоди
І у мрії злечу осяйні…
Я повернуся з весною
Сни розділити з тобою.
Скресне ненависна крига,
Радо заплаче відлига,
Сонце зіниці відкриє,
Променем зорі зігріє,
В рай поведе за собою,
Я повернуся з весною.
Збірка «Осінній карнавал» починається освідченням у любові до осені: «Моя улюблена пора – осінній термін поміж року… Обожнюю цю пору року за кольоровий карнавал». Осінній і зимовий настрій, весняний бум, літо на гостинах, візерунки кохання – таке магічне коло чуттєвих віршів цієї збірки.
Сьомою у творчому доробку Альбіни Федорівни є книга «Шерше ля фам» (2018). На її сторінках жінка-поет висловлює почуття і думки про сенс життя, про любов, вічні цінності…Читач знаходить у книзі вірші трьома мовами: українською, російською, англійською. Мелодика поезій гарно кладеться на музику: на вірші поетеси створено 15 пісень.
Восьма та девята книги поетеси, які були народжені у квітні та листопаді 2019 року, присвячені ліричним настроям чутливої творчої людини. Лірична героїня поезій «дивиться на обнови осені», захоплюється її фантазіями, живе «на кордоні осені й зими», милується «зимовими візерунками», виглядає весну та вдихає її духмяний аромат…
Улюблений напій авторки – кава – підказав назву збірки «Кохання з ароматом кави» і розділу цієї книги. Його відкриває вірш «Кафе на Соборній», який звучить у пісні, створеній Сергієм Борщем. Вона лунає у виконанні Тетяни Черепової. (Цей запис є на ютубі). Вірші про кохання ніжні й трепетні: «Одне до одного ми є /гніздом,що ластівка зів`є / в моїй долоні навесні, / як забринять в серцях пісні…». Дев`ята збірка Альбіни Батуріної має назву «Рандеву» . Літературно-художнє видання в цікавій твердій обкладинці представляє вірші ліричного та пейзажного характеру, а також прозу російською мовою; оздоблена чудовими ілюстраціями до поезій циклу Ciao Italia! Привет, Италия! Філософські вірші вносять нотки суму від швидкоплинності життя:
У нас у всех своя стезя,
Наверно, так угодно Богу.
Вернуться в прошлое нельзя,
А только подойти к порогу. ( цикл «Ностальгія»)
Відкриваю десяту книгу Альбіни «Дежавю (вже бачене)» (2020 рік). Зміст збірки склали цикли: «Зимові сни», «Нічне рандеву», «Hello amerika! Привіт, Америко!» українською мовою та двомовні «Engish poems» (авторські вірші англійською мовою та їх версії українською). У розмові з читачем зустрічаються добрі поради:
Природа мудра, так і знай…
В негоди час – не злись.
І сніг, і зливу зустрічай,
Подякуй, посміхнись!.. (Вірш «Усі сезони до снаги»)
У рожевому кольорі на гілці сакури соловейко – таку обкладинку вибрала поетеса для збірки «Барви почуттів», яка проникнута романтичними почуттями. Кольорові світлини ілюструють цикл поезій «Добре там, де ми є». На написання віршів про красу та велич талановиту сумську поетесу надихнули українські міста: Київ, Суми, Трускавець, Львів, Одеса, Ужгород, замок Паланок. Всю збірку пронизує елегія тиші…
У серпні 2023 року вийшла книга поезій «Зимові канікули». В якості передмови розміщені відомості про авторку: « Корінна Полтавчанка, викладач англійської мови, автор 14 різножанрових збірок трьома мовами Альбіна Батуріна – член Національної спілки журналістів України, Конгресу літераторів України, поетичного клубу «Грань», позаштатний кореспондент Сумської обласної газети «Ярмарок». Альбіна Федорівна має творчі відзнаки: Лауреат літературних премій ім.М.Матусовського, К.Паустовського, І.Багряного, Мирона Утриска; дипломант багатьох конкурсів, має Грамоти Всеукраїнських конкурсів імені Леся Мартовича, літературного конкурсу імені Івана Франка». Багато чудових віршів знайде читач у ліриці поетеси. Чутливе серце відгукнеться на фантазійні, меланхолійні, елегійні метаморфози поезій цієї збірки.
Знаєш, серце скрипка наче,
То сміється, а то плаче…
Це епіграф до останньої книги Альбіни Федорівни Батуріної «Мелодія для двох сердець», датованої 2024 роком. Вона єдина в моїй бібліотеці без красивого дарчого напису рукою моєї творчої подруги, духовно близької людини… Ця книга, як і всі інші, починаючи з «Подиха весни», друкувалася в Полтаві. Звернула увагу на образ зорі, зірки, зорепаду у віршах: «І зорі падали в долоні, /І обертом йшла голова. /Найпершого кохання повні / Були слова, твої слова…»; «Вийдемо гуляти до зорі. Небо, лиш поглянь – відкрилось…»; «Місто засипане снігом, Пестить зірки…»; «Зірок не линуть кораблі – застрягли в хмарній далині»; «Моєю зіркою ти став в небесному атласі… Коли вгорі плеяда зір, Тебе між них шукаю». А ось вслухайтеся, як «Соната місячна звучить»:
З довкілля зникли
Строкаті барви.
Гуртом сузір`я
Вдягли вуаль.
Крізь неї срібло
Ледь-ледь помітне,
Пусте, бо поруч
Звучить рояль.
Соната щемна
Бентежить душу,
Вона про Місяць,
Що пестить ніч.
Про нас з тобою.
Які мрійливо
Рахують зорі
Вікна обіч…
Прочитані поезії і цієї збірки, в якій поетеса розкриває свої відчуття «листопада в душі», «серпневої печалі», «мінорного настрою» і непохитної віри, що «у світі все, як треба»:
Летять роки крізь сиві завірюхи,
Вітри осінні, літні капелюхи.
Весняний дух проявиться раптово.
Ти констатуєш: звично все, не нове –
Сніг не впаде у липні на жоржини,
Не справить влітку хуга іменини.
А я вважаю: в світі все, як треба –
Періщить дощ, чи райдуга край неба,
Стрічає різну небозвід погоду,
Бо не існує світу переводу.
На обкладинці кожної книги ми бачимо фотографії Альбіни: усміхненої, загадкової, чарівної леді в капелюсі, із горнятком улюбленої кави влітку, восени, взимку, навесні… В одному тріолеті лебединої збірки є рядок: «Я не скажу тобі прощай…»
Талановита письменниця живе в своїх творах. Кожен рядок – це хвилина життя багато обдарованої людини, яка захоплювалася всім цікавим і незвичним: поезією, українською та англійською літературою, музикою, театром, подорожуванням. Вона заслуговує на увагу поціновувачів мистецтва слова і світлу пам'ять всіх, хто її знав і любив.
Надія Фурзенко,
поетеса, член НСЖУ, КЛУ, керівник клубу
«Грань».
Немає коментарів:
Дописати коментар