«Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка,
як берегти свою і національну честь та безкорисливо працювати для свого народу»
Іван Пулюй
Іван Пулюй (1845–1918) - постать неймовірна - він не лише стояв біля витоків відкриття X-променів, а й був палким патріотом та першим перекладачем Біблії українською мовою. Фактично його дослідження передували відкриттю рентгенівських променів.
Іван Пулюй народився в Галичині (нині Тернопільська область), навчався у Відні та Празі, де згодом став професором Празького політехнічного інституту. Пулюй поєднував фундаментальні наукові дослідження з практичними технічними розробками.
Найбільше ім’я Івана Пулюя пов’язане з дослідженням катодних променів та так званих Х-променів (рентгенівських променів).
Але чи знаєте ви, що вони цілком могли б називатися «променями Пулюя»? Поки весь світ аплодував Вільгельму Рентгену, за лаштунками великої науки стояв українець, який випередив свій час.
3 факти про легендарну «лампу Пулюя»:
Технологічна перевага. Пулюй сконструював свою трубку (лампу) за 14 років до відкриття Рентгена. Його пристрій мав антикатод і був набагато досконалішим: лампа Пулюя випромінювала значно інтенсивніші Х-промені, що дозволяло робити надзвичайно чіткі знімки.
Перший «рентген» дитини. Саме Іван Пулюй зробив перший у світі якісний знімок людського скелета (руки дитини). Якість його знімків була такою високою, що навіть сам Рентген не міг її досягти на своєму обладнанні тривалий час.
Масове виробництво. Коли світ охопив «бум» на нове випромінювання, саме лампи конструкції нашого земляка стали серійними. Їх використовували в лабораторіях по всій Європі.
Не лише фізик, а й духовний просвітник
Іван Пулюй — це унікальне поєднання геніального мозку та щирого серця.
Він знав близько 15 мов.
Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він здійснив перший повний переклад Біблії українською мовою, що мало величезне значення для розвитку української мови та культури.
Пулюй все життя боровся за створення українського університету у Львові та відстоював право українців навчатися рідною мовою.
Цікавий факт: Коли Рентген отримав Нобелівську премію, Пулюй написав йому листа. Рентген так і не відповів, а в своєму заповіті наказав спалити весь свій архів. Багато істориків вважають, що там могли бути докази того, наскільки сильно він спирався на розробки українця.
Це, мабуть, одна з найбільш драматичних сторінок в історії світової науки. Суперечка між Пулюєм та Рентгеном — це не просто про пріоритет, а про те, як везіння та бюрократія можуть змінити хід історії.
Деталі цієї «детективної» історії:
Іван Пулюй та Вільгельм Рентген були колегами. Вони разом працювали в лабораторії професора Кундта в Страсбурзі. Пулюй, який був справжнім майстром-склярем, власноруч виготовляв вакуумні трубки (ті самі «лампи»).
За свідченнями сучасників, Пулюй подарував Рентгену кілька своїх ламп. Саме за допомогою цих досконалих пристроїв Рентген згодом і натрапив на своє відкриття.
У науці діє жорстоке правило: хто перший надрукував статтю, той і винахідник.
Пулюй досліджував ці промені понад 10 років, але він прагнув зрозуміти їхню природу (чому це відбувається?).
Рентген же просто зафіксував ефект. Коли він побачив світіння екрана, він зачинився в лабораторії на 7 тижнів і швидко підготував коротку статтю «Про новий рід променів» (грудень 1895 року).
Пулюй подав свою ґрунтовну наукову працю лише через кілька тижнів після Рентгена (січень 1896 року), але було вже запізно — світ уже вигукував «Еврика!» на честь німця.
Коли вони обидва опублікували знімки, різниця була очевидною:
Знімки Рентгена були розмитими, на них ледь вгадувалися контури кісток.
Знімки Пулюя були кришталево чіткими. Він використовував свою лампу як фокусну точку, що дозволяло бачити навіть патології в кістках. Саме знімки Пулюя стали світовим стандартом для медичної діагностики того часу.
Найбільш підозрілим фактом у цій історії є заповіт Рентгена. Він наказав спалити весь свій науковий архів після смерті. Виконавці заповіту знищили листування, записи та чернетки. Історики припускають, що там могли бути листи від Пулюя або записи, що підтверджують використання саме українських ламп для відкриття.
Альберт Ейнштейн добре знав Івана Пулюя. Коли українець поскаржився йому на несправедливість, Ейнштейн відповів:
«Що сталося — не змінити. Нехай залишається у вас задоволення, що і ви внесли частку в велике діло. Хто стоїть за вами? А за Рентгеном — уся Європа».
Сьогодні за Пулюєм стоїмо ми. Світ може називати ці промені як завгодно, але ми знаємо: світло, що дозволило людству побачити невидиме, мало українське коріння.
По темі:

Немає коментарів:
Дописати коментар