«Добро походить зсередини. Добро — це те, що ми обираємо.
Коли людина не може обирати, вона перестає бути людиною»
(«Механічний апельсин»)
Ентоні Берджесс — це справжня «людина-оркестр» у світі літератури. Він був не лише письменником, а й композитором, лінгвістом, критиком і перекладачем. Його інтелект був гострим, як лезо, а почуття гумору — доволі похмурим і саркастичним.
Джон Ентоні Берджесс Вілсон народився в Манчестері в 1917 році. Його життя кардинально змінилося у 1959-му: лікарі діагностували у нього пухлину мозку і дали лише рік життя. Щоб забезпечити свою дружину після своєї смерті, Берджесс почав писати з неймовірною швидкістю — він видав п'ять романів за рік.
Цікавий факт: Діагноз виявився помилковим, і Берджесс прожив ще 33 роки, залишивши по собі понад 50 книг.
Найважливіші книги
1. «Механічний апельсин» (A Clockwork Orange)
Це його найвідоміший (і найбільш суперечливий) роман.
- Історія про підлітка-садиста Алекса, якого держава намагається «перевиховати» за допомогою експериментальної терапії, позбавляючи його свободи волі.
Особливість: Берджесс вигадав для книги цілий жаргон — «надсат», заснований на російській мові (наприклад, devotchka — дівчина, horrorshow — добре/хорошо).
2. Трилогія про Ендербі
Це серія комічних романів про поета, який постійно потрапляє у безглузді та неприємні ситуації. Тут Берджесс демонструє свій блискучий талант сатирика.
3. «Earthly Powers» (Земні сили)
Масштабний роман, який багато критиків вважають його справжнім шедевром. Це історія XX століття, розказана через погляд старого письменника, що зачіпає теми релігії, моралі та зла.
Берджесс був людиною, яка вірила, що свобода вибору — навіть якщо це вибір на користь зла — є важливішою за примусову добропорядність.
«Я хотів би, щоб люди вважали мене композитором, який пише романи, а не письменником, який пише музику».
За своє життя він написав понад 250 музичних творів. Серед них — три симфонії, концерти для фортепіано, скрипки та навіть сонати для блокфлейти.
Його музика була такою ж складною, як і його проза — він обожнював поєднувати класичні традиції з джазом та авангардом.
Це захоплення пронизує всі його книги. Наприклад, у «Механічному апельсині» головний герой Алекс обожнює «старого доброго Людвіга вана» (Бетховена). Берджесс вважав, що структура роману має нагадувати сонату або симфонію.
«Механічний апельсин»: Ненависть до шедевра Кубрика
Хоча фільм Стенлі Кубрика 1971 року став культовим, сам Берджесс його терпіти не міг. І ось чому:
Вкрадений фінал
Головна претензія була до кінцівки.
У книзі: В останньому (21-му) розділі Алекс дорослішає, йому набридає насильство, і він вирішує створити сім’ю. Це книга про можливість змін.
У фільмі: Кубрик викинув цей розділ (базуючись на американському виданні книги, де його не було). У фільмі Алекс залишається таким самим покидьком, як і на початку. Берджесс вважав, що це повністю знищує моральний зміст його твору.
Тягар слави
Через фільм Берджесса почали сприймати як «пророка насильства». Після виходу стрічки в Британії почалися реальні напади банд, які копіювали стиль героїв фільму. Письменника звинувачували в тому, що він надихнув злочинців, хоча він писав книгу як застереження проти державного контролю та втрати душі.
«Цей довбаний фільм став тінню, яка затулила все інше, що я зробив у житті», — якось роздратовано зауважив він.
Цікавий факт
Коли Берджесс писав лібрето для мюзиклу за мотивами «Механічного апельсина» (так, він зробив із цього мюзикл!), він спеціально вставив туди персонажа, схожого на Стенлі Кубрика, якого в одній зі сцен б'ють герої. Це була його маленька літературна помста.
Берджесс вигадав цілий жаргон — «надсат», заснований на російській мові.
«Надсат» (Nadsat) — це, мабуть, один із найгеніальніших лінгвістичних експериментів у літературі. Це не просто набір дивних слів, а повноцінний соціолект, який Берджесс створив, щоб занурити читача у чужорідний, агресивний світ майбутнього.
Чому саме російська?
Коли Берджесс писав «Механічний апельсин» на початку 1960-х, ішла Холодна війна. Він хотів створити мову, яка б здавалася англомовному читачеві водночас знайомою та «ворожою».
Слов’янське коріння: Більшість слів походять від російських коренів, адаптованих під англійську вимову.
Назва: Саме слово «надсат» — це закінчення числівників від 11 до 19 (одинадцять, дванадцять... одинадцять). Це підкреслює, що мова належить виключно підліткам (teenagers).
Як працює «надсат»?
Берджесс не давав словника до книги (хоча видавці пізніше його додали). Він хотів, щоб читач вивчав мову «через занурення». Спочатку ви нічого не розумієте, але через 20–30 сторінок ваш мозок починає автоматично перекладати терміни.
Психологічний трюк: Навіщо це було потрібно?
Берджесс використав мову як інструмент дистанціювання. Головний герой Алекс коїть жахливі речі. Якби він описував їх звичайною англійською мовою («ми розбили йому обличчя і вкрали гроші»), читач міг би одразу закрити книгу від огиди.
Але коли він каже: «Ми трохи розчокали йому чайник і витягли трохи каттера», це звучить як дивна казка або гра. Мова стає «маскою», яка пом'якшує жорстокість, дозволяючи нам стежити за сюжетом, не втрачаючи розуму від жаху.
«Надсат» в українському перекладі
Українським перекладачам (наприклад, Олександру Буценку) довелося несолодко. Оскільки «надсат» базується на слов'янських коренях, які для нас є рідними, ефект «чужої мови» зникав.
Рішення: У деяких перекладах замість російських слів використовували англіцизми або транслітеровані англійські слова, щоб зберегти для українського читача те саме відчуття незрозумілого молодіжного сленгу.
Цікавий факт: Берджесс відвідав СРСР у 1961 році. Він спостерігав за тамтешніми «стилягами» і зрозумів, що молодь завжди хоче мати свою таємну мову, щоб відрізнятися від «дорослого» світу.
Ось у цьому і полягає головний «парадокс» Берджесса для нас.
Для англомовного читача ці слова звучать як таємнича, майже інопланетна мова майбутнього. А для нас це виглядає як звичайний розмовний суржик або просто дивно записані знайомі слова.
Саме тому перекладачам «Механічного апельсина» на слов'янські мови (українську чи російську) завжди найважче:
Якщо залишити як є, втрачається весь ефект незрозумілості та загадковості.
Якщо замінити на англіцизми (наприклад, замість «дрог» писати «френд»), то втрачається авторський задум про «східний вплив» на культуру майбутнього.
Берджесс, як лінгвіст, був би в захваті від того, що його «зашифрована» мова виявилася відкритою книгою для наших читачів. Це ще раз доводить, як сильно наше сприйняття літератури залежить від культурного коду.
Цитати Ентоні Берджесса
«Ми можемо знищити те, що написали, але ми не можемо це "не написати"».
«Добро походить зсередини. Добро — це те, що ми обираємо. Коли людина не може обирати, вона перестає бути людиною» (з роману «Механічний апельсин»)
«Смійтеся, і світ сміятиметься разом з вами; хропіть, і ви будете спати на самоті».
«Надмірна кількість знань часто веде до браку мудрості».
По темі:
Немає коментарів:
Дописати коментар