Людині дано так мало дитячих років,
але який глибокий слід залишають вони у долі!
Павленко М. Райдуга в решеті: роман у повістинах. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2013. – 367 с. : іл. – (Сузір’я славетних)
Ім`я Марини Павленко відоме багатьом читачам. Це не просто талановита молода письменниця, а й багатогранна, цілісна особистість — напрочуд глибока, багата духовно, скромна й порядна. Схожа на чарівницю, яка слово може перетворити на диво, а книжку — на свято душі.
Її літературна доля, либонь, прихильна до письменниці. Напевно, й вона підгледіла в ній яскравий талант, помножений на шалену працьовитість. Марину Павленко люблять і поважають, - є за що. Її творчість дуже різноманітна: поезія, проза для дорослих та дітей. А починалось усе з поезії: «Мабуть, це природній початок дороги, адже, за Ліною Костенко: «Ще слів нема. Поезія вже є…»
Марина Павленко вважає, що в хорошій книжці для дітей
«…дуже важлива правдивість зображення: коли читач почуває себе у тексті, як риба у воді, коли живе переживаннями героїв, коли розуміє і бачить, як на долоні, всі характери, мотиви вчинків. Коли вірить у те, що читає…».
Саме такою, на мою думку, є її книга «Райдуга в решеті». Це видання про дитинство Павла Тичини, Надії Суровцової, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірини Жиленко.
Розпочинається книга «Райдуга в решеті» повістю «Хлопчик-камертон», в якій автор описує дитячі та юнацькі роки відомого українського поета Павла Тичини.
«Павло Тичина - неоднозначна, складна особистість. Зрозуміти його — це значною мірою зрозуміти й Україну», - говорить письменниця Марина Павленко про нього.
Павлуша був сьомою дитиною в сім`ї, але уваги батьків хватало всім дітям: «Головне, що багато люблячих людей крутяться, мов планети, кругом нього…».
Батько навчив грамоти, як і Тарас Шевченко, хлопчик гарно співав та малював, свого першого «серйозного» вірша написав саме під його впливом. «Поет між нами!» - так вперше назве його Михайло Коцюбинський.
«Павло Тичина і без жодної вищої освіти стане академіком. Йому, всебічно обдарованому й розвиненому, інтелектувалові, знавцеві понад 15 мов, це звання підходить як нікому…»
«Дорогою ціною обійдеться Павлові свобода… Нащадки не вибачать генієві його «вірнопідданчих» віршів…», але «… Павло не поставить свого підпису під жодним наклепом, він уперто помагатеме (у тім числі й грошима) молодим поетам… , добровільно піде з усіх своїх височенних постів, бо відмовиться підписувати закон, котрий дозволяє українцям не вивчати рідної мови. Вірність мові Тичина збереже на ціле життя»
Василь Симоненко. Це ім`я знайоме кожному українцю. Його твори вчать добру і милосердю, нетерпимості до підлоти і дворушництва, захоплюють патріотизмом, щирістю, мужністю, і в той же час сповнені ліризмом і ніжністю.
«Кирпате безсмертячко» - ще одна повість, що увійшла до книги. Так ніжно, з любов`ю, називав малого Василя Симоненка його дідусь, що замітив йому тата. «Дід у Василька – жива мудрість і ходяча енциклопедія», від нього та мами хлопчик отримав перші уроки життя. Письменниця яскраво змальовує дитинство майбутнього поета, його шлях до поезії.
«Вірш – це відкриття. Згусток емоцій і думок, стиснутих в пружину…»
Василь Симоненко «укладе такі собі 5 заповідей справжнього поета:
- Знати мову, якою пишеш. (Говорити українською мовою, а не на «українській мові»).- Стати освіченою людиною.- Не бути байдужим до людей.- Працювати до сьомого поту.- Мати те, що від Бога. – талант»
Їх він намагатиметься додержуватись все своє коротке життя, через яке пронесе найбільшу Любов – Любов до України:
«Ради тебе перли в душу сію,Ради тебе мислю і творю –Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю»
Не менш цікавими є інші повісті, що ввійшли в книгу «Райдуга в решеті»:
«Найнадійніша» - про Надію Суровцеву, українську громадську діячку, журналіста, автора мемуарів, перекладача, за фахом історика, доктора філософії.
«Хлоп`як із криниці» - про Василя Стуса, українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, одного з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Героя України.
«Дівча на сонячних батарейках» - про Ірину Жиленко, українську поетесу, дитячу письменницю, журналістку та мемуариста.
Я вважаю, що книга «Райдуга в решеті» не лише для дітей середнього та старшого шкільного віку. Вона може служити посібником і для вчителів, учнів, студентів.
Зрештою, вона легка для сприймання й цікава для будь-якого читача. Хочеться закінчити словами Марії Павленко:
«Нам, письменникам, треба творити так, щоб наші недруги вивчали нашу мову, аби читати нас в оригіналі».
Олена Забіяка,
бібліотекар юнацького відділу ЦМБ ім. Т. Шевченка
бібліотекар юнацького відділу ЦМБ ім. Т. Шевченка
Немає коментарів:
Дописати коментар