Український поет, який врятував Черчілля

 

Вибір видавців "Коронації слова" - 2015

Радимо прочитати :)

Доляк Н. Загублений між війнами. - Х.: Книжковий клуб, 2015. – 496 с.

Новий роман Наталки Доляк «Загублений між війнами» здобув в 2015 році відзнаку «Вибір видавців» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Це книга про велику людину – талановитого українського прозаїка і поета першої половини ХХ століття, мужнього воїна англо-бурської війни, члена Української Центральної Ради, діяча УНР - Юрія Будяка (Покоса). 

Йому довелось мандрувати Францією, Італією, Туреччиною, Сингапуром. Він воював в молоді роки в Південній Африці на боці повсталих бурів, де втратив найбільше кохання свого життя, а під час військових сутичок врятував самого Вінстона Черчілля, за що був нагороджений поїздкою до Великої Британії та навчанням в Оксфорді.

Він міг залишитись жити в спокійній Великій Британії чи близькій йому Південній Африці, але в в переломні і складні часи повернувся в рідну Україну. Цьому сміливому і патріотичному чоловіку на прізвисько Укр довелося побувати матросом і чабаном, воїном і вчителем, громадським діячем і політв’язнем.

Головний герой роману «Загублений між війнами» - Людина – Титан, на долю якого випало жити в складний історичний період і бути учасником великих історичних подій. Він пройшов Першу світову, революцію і сталінські табори та відчув жорстокість Другої світової… 

Наталка Доляк намагається через життя однієї людини – свого головного героя передати всі катаклізми першої половини ХХ століття і не тільки в Україні, а й у світі. Автор співставляє історичні події і велич людини, яка проживає ці події. Це своєрідний натяк на сьогоднішні переломні моменти в історії України: Майдан, АТО… Не багатьом випадає гідно їх пережити… 

Особливо вражають в романі «Загублений між війнами» реалістичні описи життя сталінського КАРЛАГу, в яких ламали і фізично нищили мільйони найбільш свідомих і сміливих політкаторжан:

«Не всі мирились із обставинами, які, мов у залізних тисках, знерухоміли їхню активність, але не могли дістатись душі. Були, звичайно такі, що вважали: головне, аби дали попоїсти, а все інше не має вже значення. Та й ті, що так думали, не ставили на собі хрест, плекали надію на звільнення, на відновлення славного імені. Щоб не втратити остаточно людської подоби, боролись у першу чергу із собою, із власними внутрішніми сумнівами та пересторогами. Молили Бога послати сил, аби не зламатись, не схилити безвольно коліно перед абсолютним злом, не лягти під нього, як дешева шльондра під вбивцю своїх дітей». 

Юрій Покос один з небагатьох, хто з гідністю пройшов всі випробування, не втративши самого себе і відданості своїй Україні.

Олена Мартюшова, 

заступник директора Сумської міської ЦБС

• Ю́рій Я́кович Будя́к (справжнє прізвище - Покос) (1879 - 1942) - український письменник, журналіст, громадський діяч; також педагог на Полтавщині. Жертва Сталінських репресій. Співробітничав у журналах "Українська хата", "Літературно-науковий вісник", газеті "Рада". Автор поетичних книжок "Невольниця" (1907), "На полях життя" (1909), "Буруни" "Пан Базалей" (1911), ."Записки вчителя", "На вовка", "Стрільці-ловці" (1927), "Гриць-бешкетник", "Зозуля-регендуля", "Лелека здалека", "Мак та жито" "Хоробрі музики" (1928), п'єс "Під промінням Червоного Жовтня", "Жовтнева казочка" (1924), оповідань "Заблукалий" (1928), повісті "До великої брами". Належав до літературної організації селянських письменників "Плуг".

• Існують підтвердження, що під час англо-бурської війни в 1899–1902 роках Юрій Покос  командував невеликим загоном бурів і врятував від розстрілу полоненого англійського журналіста Вінстона Черчілля (згодом прем'єр-міністра Великобританії).