Богдана ГУСАК. Мій дім: вірш дня

Мій дім не там, куди летить шахед

з недокраїни варварів-бандитів.

Не там, де вікна, скотчем перевиті,

підтримують із вітром тет-а-тет.

 

 

 

 

 

Мій дім не в прикордонному селі,

що вже не сіра зона, а червона,

де смертоносне залізяччя в тоннах

в землі завмерло, збите "на нулі".

 

Мій дім не у столиці та містах,

що повняться Алеями Героїв,

де кожен вибух долю перекроїв,

засіявши у душах лють і страх.

Мій дім не за кордоном, де живуть

роками співвітчизники-блукальці,

в яких терпіння - на окремій шальці

з безпекою. Але не в тому суть.

 

Мій дім, як це не дивно,  я сама.

Де б не була, там творча атмосфера,

довірча спілкуватися манера,

із лестощами  заздрощів катма.

 

Мій дім - опора, тил багацько літ.

Якщо ввійти комусь і заманеться,

то варто підібрати ключ до серця,

яке завжди готове дати звіт.

 

Мій дім в щоденних клопотах живе,

чекає повідомлення із фронту,

старіє, потребуючи ремонту,

втішається, придбавши щось нове.

 

Мій дім втягнули у жорстоку гру...

Не знаючи, яка чекає доля, -

руйновиська чи перекотиполя --

однак своє з собою заберу.

 

05.07.2025

Богдана ГУСАК