середа, 10 лютого 2016 р.

Подарунок до Дня закоханих



До Дня закоханих прочитай книгу про кохання!



Дашвар Л. Покров: Роман – Харків: Книжковий клуб, 2016. – 384 с.



 

Повірте, це справді книга про велике і шалене кохання, різне кохання і різними людьми, ба навіть, в різні роки, навіть, століття...

Це вражаюче і широкомасштабне опис-полотно починаючи від пристрасного позашлюбного кохання козака Яреми Дороша в середині 19 століття до вчительки музики Перпетуї і аж до кохання молодої киянки Мар’яни Озерової під час подій Майдану. А між цими більш ніж півтора століттями ще багато-багато різних захопливих описів різних щасливих і нещасливих історій кохання…
Така ця книга: насичена подіями, історіями, героями і великими почуттями. Але читати її легко і цікаво, я і все інше, що вийшло з-під пера Люко Дашвар.
Карколомно закручений сюжет, яскраві образи, цікаві долі, сімейні непорозуміння, складні історичні події і такі вражаючі, болючі для всіх нас сторінки Майдану... Кожен знайде в цій книзі для себе щось цікаве, щось своє, близьке і, навіть, корисне. 

Це книга для всіх вікових категорій: від 12 і до 120, а також на всі читацькі смаки: для любителів книг про кохання, для читачів історичних романів, гостросюжетних і сучасних містичних жанрів тощо.

Та що ж їх пов’язує між собою в одній книзі? Все просто і складно водночас… 
Сім колін свого роду повинні бути згадані перед смертю Яремою Дорошем, який був проклятий законною дружиною за зраду, щоб він мав змогу призвати їх до захисту всіх своїх нащадків до сьомого наступного покоління. Всіх згадав козак і встали душі предків на захист нащадків ще не народжених, щоб зберегти їм красну долю.
В той же час наша сучасниця в пошуках золотого спадку повинна знайти весь наступний рід Дорошів, хоч не підозрює, кому він насправді належить. Сім поколінь свого роду допоможуть їй зберегти себе і своє дитя. Від того й книга назву має «Покров» (по крові) – «…рідна кров – покров, захист!».
Родинні прокляття страшні, так вважали наші пращури, відмовлятись від роду не можна, не знати свій рід – страшний гріх, адже це вважалось самозреченням всіх своїх покровителів і охоронців. Ця мудрість була напрацьована в нашому народі попередніми тисячоліттями.

Пам’ять роду в українців завжди пильно зберігалась. Нажаль, вона була перервана в радянські часи. Чи не час нам її повернути?

Переконана, що всі, хто прочитав цю книгу, намагатимуться згадати всіх своїх предків і обов’язково розкажуть про них своїм дітям, зможуть передати їм пам’ять свого роду, адже покров над наступними нашими поколіннями повинен бути обов’язково відновлений.

Я так думаю, що саме це замислила і саме цього бажала автор книги Люко Дашвар. Спасибі їй за це!



Олена Мартюшова,
заст.директора Сумської міської ЦБС

1 коментар:

  1. Хороша стаття. Кілька днів назад прочитала твір. Тому поділяю з Вами кожне слово.

    ВідповістиВидалити