Книга про Афганістан

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій
на території інших держав

Радимо прочитати :)

Слапчук В. Книга забуття. - К.: Ярославів вал, 2013. - 368 с.

Василь Слапчук - відомий український письменник, поет, автор багатьох збірок і прозових творів, лауреат Шевченківської премії. Та мало хто знає, що він Кавалер орденів Червоної Зірки (1987) і «За мужність» III ступеня (1998), адже військовий обов’язок відбував у Афганістані. 


Служив у батальйоні, що знаходився у м. Джелалабаді. В 1981році військовий підрозділ, в якому служив Слапчук, прикривав відхід колони. Спочатку, коли БМП підірвалася на міні, Слапчук отримав контузію. 

Від госпіталізації тоді відмовився, а в червні 1981року під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (одна із п’яти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981р.) у провінцїї Нангархар був тяжко поранений.

«Книга забуття» - це художній твір-спогад про війну в Афганістані, про поранених і скалічених, безногих і безруких наших хлопців, що повертались, або не повертались додому з тієї тяжкої і чужої війни.

Василь Слапчук знає про що пише, бо все те пережив, все те в нього ще болить. Він шукає відповіді на багато питань про ту війну, шукає взагалі відповідь – для чого війни і хто в них винен. Винить, навіть, себе, за те що воював, але як він міг в радянські часи відмовитись - 18-річний мобілізований? Автор розкрив трагедію людської душі, яка не може уникнути війни, хай як вона цього хотіла б.

Біографія ліричного героя роману «Книга забуття» Василя Слапчука – це той далекий Афганістан і болісна втрата ілюзій радянського солдата. Василеві Слапчуку вдалося показати весь страшний трагізм війни, бачений своїми очима.

Але все ж герой книги, до речі, письменник, що пише книгу про війну, щасливий. В нього є кохана, є син, є улюблена робота. Все це щасливе сімейне життя довелось здобувати тяжким моральним переосмисленням, знищенням комплексів, пошуком сенсу буття... Всім відомо, що війна – випробування найтяжче.

Автор цитує в книзі багатьох відомих людей, які воювали, або писали та давали визначення війнам. Цитує, сперечається з приводу кожної сентенції, порівнює з іншими свій досвід і свої спогади про війну. Його герой шукає сенс в тому, що залишився в молодому віці без ніг і його молодість та й все життя були зруйновані тією війною.

«Книга забуття» - не та книга, яку можна швидко і легко прочитати. Роман не залишає місця для відстороненого і спокійного читання. Це книга, яка здатна викликати у читача тяжкі співпереживання, адже головний герой, як і автор, мають унікальну людську долю і несуть в собі важкий досвід війни. 

Ця книга написана і видана до Майдану і АТО. Чи може книга попередити, зупинити війну? Мабуть, що ні. Та все ж історія нашого сучасника немислима без героя «Книги забуття» Василя Слапчука. 

Вважаю, що написана книга вчасно, адже буде дуже корисна тим, хто воював, хто втрачає здоров’я і друзів, хто змушений попрощатись зі своїми мріями, кому потрібно переосмислити своє життя під тягарем сьогоднішніх подій і ще - «Книга забуття» повинна застерегти всіх від повторення пережитого автором.

 

Олена Мартюшова,
заст.директора Сумської міської ЦБС