"Білет в один бік" Наталі Костіной

 

 

Нова книга про АТО

Костіна Н. Білет в один бік: роман. – Х., Книжковий клуб; Бєлгород, Книжковий клуб, 2016. – 304 с.

Наталя Костіна – не професійний письменник, а архітектор і ландшафтний дизайнер, написала свою першу книгу в 50 років. Новий роман «Білет в один бік» авторка подає як художнє свідчення про сьогоднішню непередбачувану війну, в якій ми продовжуємо жити.

Здається, що вона використовує всю відому поточну інформацію про події в АТО, детально її аналізуючи. Матеріалу з книги віриш тому, що події ці підтверджені інформацією з новин, пам’ятаю, були вже колись озвучені прес-офіцерами АТО і аналізувались політиками. Але це не документальний, а художній твір з живими героями, їх надіями, стражданнями і їх переживаннями.

Аня – учасниця Майдану, спочатку волонтер, а потім лікар в Харківському військовому госпіталі місяцями не відходить від молодого бійця в комі, закохується в нього і вимолює у головлікаря не відключати його від апарату штучного дихання поки до нього не повернеться свідомість. Чи гідний цей молодий чоловік її кохання, хто він, звідки – вона не знає. 

Паралельно ми дізнаємось про нього як про невдаху-актора з Тамбову, що поїхав на Донбас заробити грошей на весілля і житло зі своєю подружкою. Він не відрізнявся від інших завербованих російським телебаченням, бездумних і пустоголових. Тільки пройшовши на Донбасі важкий шлях фізичних і моральних випробувань, прозрів до відмови від російської Вітчизни-мачухи. 

Автор описує жорстоке буденне життя жителів Донбасу під окупацією. Особливо вражає щоденник вчительки історії, яка за свої погляди втрачає роботу, житло, родичів і врешті-решт намагається виїхати з дитиною на територію, підконтрольну Україні. Нелегко відірватись від своїх коренів, від своєї землі і їхати в невідомість, але жити під постійним страхом в оточенні «не своїх» - несила. 

Добре, що ця книга вийшла російською мовою, може її прочитають ті, хто вагається ще у виборі свого майбутнього ( з «російським миром» чи з Україною). Та й надрукована вона із планом розповсюдження в сусідів-росіян. Може ж кому відкриє очі. Хочеться надіятись на це. 

9 квітня цього року на зустрічі в Сумській міській бібліотеці ім.Т.Шевченка я запитала у відомої української письменниці Ірен Роздобудько чи не пише вона зараз щось про події на Донбасі і отримала відповідь: «Я звідти родом і мені зараз дуже боляче. Написала тільки новелу, яка увійшла в збірку «Ода радості». Я її розумію, в мене там всі родичі і мені теж дуже боляче. Тому постійно слідкую за новинами звідти і намагаюсь зрозуміти всіх. Може колись пробачу. 

 

Олена Мартюшова,
заст.директора Сумської міської ЦБС