На літературній хвилі травня

 

Травневі "Грані"

Літературно-мистецький клуб "ГРАНЬ"

Засідання літературно-мистецького клубу «Грань» - це не тільки приємні зустрічі з однодумцями, які щоразу приносять нові твори, щоб почути зауваження, відгуки чи отримати рекомендації. Це своєрідна творча лабораторія, де поєднуються лекція і гра, відбувається подорож у минуле і будуються плани на майбутнє, а поруч із високопрофесійним художнім словом гартується поезія і проза початківців.

Кожне засідання (якби ретельно воно не планувалося) має особливу родзинку завдяки ініціативі гранян підходити до всього творчо і з вогником. 

7 травня воно мало відбутися у бібліотеці-філіалі № 5 поблизу музею-садиби А.Чехова на Луці, однак через погодні умови його проведення було перенесено до традиційного місця зустрічей – Центральної міської бібліотеки ім.Т.Шевченка.

Мова пішла про класика російської літератури Михайла Булгакова, чий ювілей відзначається у травні. Досить змістовно й об’ємно про його життєвий і творчий шлях розповіла письменниця Марина Реух (Ольга Нестеренко). Вона торкнулася трагічних сторінок біографії прозаїка, лікаря за фахом, випробувань, які випали на його долю, тернистий шлях до слави.

Особливий наголос було зроблено на його безсмертному романі «Майстер і Маргарита», який і досі викликає у читачів багато запитань. Про це більш детально розповіла Надія Фурзенко, учитель за фахом, для якої цей твір є улюбленим, а тому цю любов вона передає і своїм учням у школі. 

Цікавим було її перше знайомство із забороненим на той час твором, який, до речі, має 8 (!) редакцій. Думку Надії Іванівни продовжив поет Юрій Ош (Геннадій Костенко), підкресливши те, що рівень сприйняття роману «Майстер і Маргарита» змінюється з віком. Він порівняв своє бачення змісту й ідеї твору з різницею у 30 років. З цим погодилися усі присутні, як глибокі шанувальники, так і звичайні знавці літературної спадщини Михайла Булгакова. А вона дійсно значна й різнопланова.

Про це далі мову повела куратор клубу «Грань» Антоніна Колієнко. 

Вона ознайомила із наявними у бібліотеці виданнями творів Булгакова, а також звернула увагу на мемуари дружин письменника, Любові Білозерської та Олени Булгакової, які містять багато цікавого й маловідомого. Хоча Булгаков вважається російським письменником, однак він має українське коріння, адже народився й виріс у Києві. Тож інформацію про нього можна взяти і в книгах із серії «100 великих українців» та «Відомі українці».

У кожного читача твір «Майстер і Маргарита» залишив свій слід, тож останню риску під віртуальною зустріччю із Булгаковим підвела поетеса Богдана Гусак, прочитавши власні поетичні роздуми, навіяні романом.

Насичена програма засідання продовжилася читанням та обговоренням нових творів членів літературно-мистецького клубу «Грань».

Приємно відмітити, що поряд зі «старожилами», серед яких цього разу були: Ольга Воробйова, Віталій Меланич, Марина Реух, Тетяна Прус,Юрій Ош, Надія Фурзенко, Іван Каравай, Богдана Гусак, Микола Балабан, Жанна Гапеєва, Валентина Кривенчук, на достойному рівні виступили «новачки»: Ірина Булахова, Зоя Пігуль, Світлана Петренко, Олексій Лагутін, Ольга Суровицька.

Усі присутні привітали Зою Пігуль зі щойно виданою поетичною збіркою «Одно мгновение», побажавши їй творчої удачі й подальших успіхів.

Своєрідним поєднанням іспиту й релаксу для гранян стала літературна гра, яку провела Надія Фурзенко.

У ній взяли участь дві команди: «Вишнёвый сад» і «Три сестры». Після запитань на ерудицію усіх захопив конкурс «Буріме» (складання поезій із запропонованими римами). Члени обох команд успішно впоралися і з цим завданням: усі поезії виявилися оригінальними і за змістом, і за віршовим розміром, і за підбором художніх засобів та образів. Тож надійшла пропозиція й надалі продовжувати у цьому ж дусі шліфувати свою майстерність.

Звичайно, не оминули увагою іменинників. Разом із привітаннями і низкою побажань із рук чоловіків отримали білі троянди Тетяна Прус та Ольга Нестеренко. 

 

А Віталій Меланич за сумлінне виконання обов’язків голови клубу, невичерпну енергію, організаторський талант та з нагоди дня народження став володарем сувеніру «Підкова щастя» під оплески усього дружного колективу.

На цій позитивній ноті засідання у приміщенні бібліотеки завершилося, але прощатися зовсім не хотілося, адже багато хто спеціально приготував твори про Чехова, які так і залишилися непрочитаними. Дощ закінчився... Тож виникла ідея продовжити літературну зустріч у центральному парку ім. Ліщинських біля контактної скульптури Антона Чехова, улюбленого місця сум’ян і гостей міста. 

У піднесеному настрої поети «Грані» здійснили чудову прогулянку, милуючись містом, яке розквітло на очах. Заплановане все-таки вдалося здійснити: мідний Антон Чехов, сидячи на парковій лаві, уважно прослухав поетичні рядки, адресовані йому, його перебуванню на Луці. Цікаво, якою могла бути його думка? Це залишиться для нас вічною загадкою.

Кульбабовий рай вабив сонячними квітами, тож поетеси, як творчі натури, спокусилися на те, аби сплести собі віночки і зробити напам’ять ексклюзивну фотосесію, адже травень такий швидкоплинний.

Усі, без перебільшення, лишилися задоволеними, перебуваючи на літературній хвилі травня. Отож, чекаємо на нові творчі зустрічі і враження.

Богдана Гусак,
прес-секретар літературно-мистецького клубу «Грань»