Ковчег для метеликів Галини Тарасюк

Книга надійшла у фонд Сумської міської центральної
бібліотеки ім.Т.Шевченка за програмою «Українська книга»

Тарасюк Г. Ковчег для метеликів: новели. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. - 500 с. 

Сучасну письменницю Галину Тарасюк називають віртуальним майстром лаконічної прози. До збірки «Ковчег для метеликів» увійшли новели, написані за роки Незалежності. Літературна критика порівнює новели Галини Тарасюк з творчістю Григора Тютюнника, Юрія Мушкетика, Євгена Гуцала та, навіть, з творчістю Василя Стефаника і Михайла Коцюбинського.

За словами критиків у її новелах - маленьких шедеврах, як у гранях алмазів, відсвічується життя українського суспільства на межі тисячоліть, у всій його драматичності і оптимістичному передчутті щасливих перемін. 

Галина Тарасюк досліджує майже всі сфери сучасного життя України: поява нового панства, політичне ханжество, завоювання особи на власну свободу тощо.

Розгорнуте полотно сучасного українського життя передає автор через трагікомедію пересічних людей: покалічені фронтовики; не втішені вдови; недолюблені молоді жінки; маленькі люди великого міста; неприкаяні і невлаштовані маргінали; збідніла інтелігенція; дрібні підприємці; українські гастарбайтери; емігранти – «зовнішні і внутрішні»; недоглянуті діти і забуті старі люди… 

Автору однаково вдало даються як чоловічі, так і жіночі образи. Але найбільш яскраві виходять з-під її пера сучасні українки – вродливі і не дуже, ніжні і цинічні, багаті і бідні, серйозні й іронічні.

Всі образи Г. Тарасюк ніби вихоплені з живого життя і живуть поруч з нами. Для прикладу можна навести новелу «Ганька – сама собі ворог», яка друкувалась в газеті «Літературна Україна» та інших виданнях і автор нагороджена за неї премією Ольги Кобилянської. 

Сюжет простий: Ганька - самотня бездітна жінка похилого віку має добре велике серце і з причини її доброти родичі і знайомі безсовісно її експлуатують та не дають їй можливості подбати хоча б самій про себе. Вона живе тільки для інших, тяжко без відпочинку працює і завжди знаходить собі пояснення, що так і повинно бути. Головне, що кожен із нас в реальному житті знає таких жінок… Жертовність цієї жінки вражає, здається жодна жінка світу не може жити з такою самовіддачею, присвячуючи своє життя іншим, тільки наша українка. Галина Тарасюк вдало підмітила та геніально зобразила цю рису українського жіноцтва.

Герої Галини Тарасюк – живі люди зі своїми болями, проблемами, радостями і надіями, бо за кожного вона щиро вболіває. Сміється і плаче разом з ними, це відчувається читачами. Їй теж болить і їй теж гірко і боляче від несправедливості. Автору в усьому віриш і тому співпереживаєш. 

За силою майстерного зображення ці новели варті великих психологічних романів. Після прочитання кожної новели потрібно «перевести дух», відкласти книгу і добряче подумати. Спресованість емоцій, болю і любові, які вкладає автор в долю кожного головного героя чи героїні, вражає читача надовго. 

Мова творів Галини Тарасюк – розкішна, наповнена діалектами, метафоричністю, народністю. Читати її – велике задоволення, смакуєш ніби пригощаєшся джерельною водою у літню спеку. Цінителі справжньої літератури будуть задоволені від зустрічі з творчістю Галини Тарасюк.

До речі, нещодавно Галина Тимофіївна під час Шевченківських днів була в Сумах і відвідувала бібліотеки, жаль, що не бібліотеку ім.Т.Шевченка. Але подарувала нашій бібліотеці три свої нові книги. Про них розмова згодом.

Олена Мартюшова,
заст.директора Сумської міської ЦБС