«Жить стало веселей!» разом з Олександрою Скорук

Гітара і прекрасний голос звучали в бібліотеці

 

6 грудня видався холодний, морозний день... На вулиці справжня зима, а у відділі мистецтв бібліотеки ім. Т. Шевченка – тепло, затишно, звучить гітара і прекрасний голос. В цей вечір у нас виступала відома в місті автор-виконавець Олександра Скорук.

Олександра народилася у Львові, в родині музикантів. Пісні пише з тринадцяти років і з того часу їх назбиралося більше ста. Давня дружба з Володимиром Завгороднім, Михайлом Барановським і Сергієм Нікітіним, безумовно, вплинула на розвиток її пісенної творчості, допомагає вдосконалюватися як талановитому музиканту. 

Олександра чудово володіє гітарою і пише блискучі пісні. Вона лауреат багатьох фестивалів авторської пісні. Перша перемога – на фестивалі «Вольная гавань» в Одесі, в далекому 1997 році. Двічі лауреат фестивалю «Булат», а у 2010 році лауреат «Редкой птицы» (м. Запоріжжя). Пісні Саші люблять у багатьох містах України, де вона побувала з концертами. 

В цей вечір, незважаючи на холод, послухати Сашині пісні зібрався повний зал її шанувальників. І з кожною піснею на слухачів лилась потоком багата палітра її почуттів та емоцій: то пустощі та дитяча безпосередність, то зовсім дорослі, глибокі думки і переживання. І найголовніше: в ній немає ні пафосу, ні пози. Стовідсоткова щирість і природність!

Олександра пише багато серйозних віршів і пісень «зі змістом», але прекрасна і у відчайдушних, веселих. У них вона раптом розкривається зовсім з іншої сторони, починає відрізнятися від усіх і стає актрисою, для якої сцену, декорації і всі інші атрибути театру замінюють гітара, вірші та музика.

На острие карандаша

Не вздумай дуться!

Была б, работала б душа –

Слова найдутся…

…Простые, нужные слова

Придут стишами.

На то тебе и голова,

Между ушами.

Відомий у Сумах поет і автор - виконавець Ігор Касьяненко абсолютно справедливо сказав про неї: 

«Олександра Скорук відрізняється тим, що вона дійсно справжній бард, в істинному розумінні цього терміна, тобто співаючий поет. Її пісні являють собою точне, міцне і органічне злиття музики і тексту. Це не вірші, покладені на музику. Але і не тексти, як коментарі до мелодії, що теж трапляється, особливо у бардів з таким яскравим композиторським даром, як у Олександри».

У програмі Саші звучали серйозні і жартівливі пісні, підліткові та дорослі пісні про кохання, які автор перемежовувала власними віршами: «Эта песня о тебе», «Память обещала исцелить», «Два последних человека на земле», «Что такое неуязвимость», «На острие карандаша», «Полина умеет быть главной», «Если в мире нет любви», «Ветер в волосах» та інші.

Між піснями Саша легко імпровізувала, розповідаючи про себе і про свої пісні, обмінювалась репліками з глядачами. Саме так і виникає відчуття щирого, дружнього спілкування. На завершення концерту Олександра виконала пісню «Повелитель часов», яку присвятила своїм найближчим людям – чоловіку, сину, друзям, що були присутні в залі:

Повелитель часов, не прошу замедлить ход

И приход весны приблизить не молю,

Но когда полный круг завершат твои гонцы,

Пусть со мною будут те, кого люблю…

Т. Лебідь, 

відділ літератури з мистецтва