22 червня - про сьогоднішню війну, а також, про кохання

До фондів бібліотеки ім. Т.Шевченка
надійшла нова книга

Радимо прочитати:)

Трофимович В.М. Любов на лінії вогню. – Харків: Фоліо, 2016. – 153 с.

Сьогодні, 22 червня, коли ми згадуємо страшні події Другої світової війни з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, наші хлопці гинуть або втрачають здоров’я під час АТО на Сході нашої держави. 

Це вражає нас глибше і болючіше, адже кожного дня ми прокидаємось і засинаємо під репортажі з АТО і майже у кожного з нас є знайомі чи рідні, які захищають там наше мирне сьогодення. Вони гідні нашої поваги і вдячності, нашої підтримки і розуміння…

Васіліса Трофимович з весни 2014 року обіймала посаду прес-офіцера добровольчого батальйону «Донбас», а згодом – полку «Дніпро-1». Після завершення військової служби продовжила займатись волонтерством та розпочала журналістську і письменницьку діяльність. Її твори знайомі читачам багатьох друкованих видань, а також, слухачам Громадського радіо і ТРК «Галичина», де уривки з її книги «Любов на лінії вогню» стали дуже популярними.

В цій новій книзі Васіліси Трофимович, яка є художньою збіркою ліричних фронтових замальовок, сплелися разом реальні події війни на Донбасі, документальні факти і справжні почуття, що виникли на фронті і біля нього. Автор пише про те, що бачила своїми очима, про тих, кого знає і знала, бо вже декого з них, нажаль, немає…

Висока любов цих героїв до Батьківщини, чисте і щемке їх кохання, глибока ніжність, а часом і зрада, нерозуміння і розпач, а також трагічні втрати… Війна і кохання – ось головна тема цієї книги.

В одному із розділів автор розповідає про надзвичайно чуйного і доброго, сонячного хлопця на псевдо «Брус» із Львівщини, який загинув під Іловайськом, а за місяць потому слідом пішла і його кохана Мар’яна – її серце не витримало болю і горя: «не стало його і вона втратила сенс та волю до життя»…

Стас – талановитий репортер, але його дружині не до вподоби його мандри зоною АТО, вона не витримала і подала на розлучення… І скільки ще таких пронизливих історій: про «Блека» і «Полтаву», про «Кобу» і про «Миротворця», про «Ромео» і «Хіміка»…

Справді, це книга для молодих і про молодих, а отже, про кохання, про зраду, про нерозділене почуття і про випадкові стосунки на фронті… Часто буває і таке, адже під час війни емоції у людей більш насичені, яскраві і концентровані, життя має сенс тільки сьогодні, а завтра може й не бути. Тому багато хто з бійців спішить жити, а отже й поспішає любити… Як стверджує автор: 

«Та якщо двоє кохають справді всім серцем та залишаються щирими у своїх діях і словах, то вони здатні подолати будь-які труднощі».

До речі, окремий розділ цієї книги присвячений молодому бійцю полку «Дніпро-1» з позивним «Депутат» (Семен Салатенко), який на відміну від інших героїв, відмічений автором за любов не до якоїсь жінки, а до рідного міста Суми.

Ця книга змушує читача сміятись і плакати, іноді радіти або молитись, захоплюватись нашими молодими людьми і вибухати гнівом від несправедливості цієї війни…

Підкреслюю, що автор описує реальних хлопців і дівчат, які пішли захищати нашу Батьківщину: це вчорашні інженери, робітники, бізнесмени, менеджери, студенти, які не змогли спокійно всидіти перед телевізором, бо розуміли, що «ніхто крім нас» і взяли на себе відповідальність за свою країну, за своїх рідних, за нас...

Їх патріотизм свідомий і вони є прикладом для виховання нашої молоді та наших дітей. Про них треба говорити, з ними треба проводити зустрічі і презентації книг, про них треба робити репортажі і фотовиставки, знімати фільми і писати статті та книги, як зробила це молода авторка Васіліса Трофимович.

Ця книга – літопис нашого часу, свідчення про самосвідомість і відповідальність кращої частини українців, завдяки яким Україна відбудеться.

Олена Мартюшова,  
заст. директора Сумської міської ЦБС