2 вересня відбулось перше осіннє засідання літературно-мистецького клубу «Грань» і Сумського обласного відділення МСПУ.
Так уже повелося, що майже на кожному засіданні відбувається презентація нової книги як свідчення високого потенціалу літераторів Сумщини. Також на засіданнях відбуваються знайомства з творами ювілярів, книжковими новинками.
Керівник клубу «Грань» Віталій Меланич привітав всіх присутніх з Днем міста, а також познайомив з нестандартною формою святкування відділу культури і туризму міста «Ніч міста».
Про творчість Павла Глазового розповіла куратор клубу Антоніна Колієнко. Павло Глазовий – один з найпопулярніших українських гумористів. Його гумор носив характер народного анекдоту. За життя він став легендою. Кожен знаходить у його творчості щось своє: притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу. Вболівання за українську мову, мистецтво, донесені в гумористичній формі, допомагають читачам переосмислити своє буття. Декілька гуморесок Павла Глазового прочитали Віталій Меланич і Антоніна Колієнко.
Про сюжет соціально-психологічного роману «Сльози сонця» розповіла авторка Марина Реух (Ольга Нестеренко).
Напівсліпий хлопець волею долі був закинутий на Донбас ще до подій Революції Гідності. Та коли агресивні дії російсько-сепаратиських банд-формувань переросли в справжню війну, герой роману втікає з Донбасу та протягом тижня добирається до безпечного міста Суми… без грошей, без речей, сподіваючись лише на милосердя людей та удачу. Ті, хто прочитав роман, поділилися своїми враженнями:
Микола Ремньов зазначив, що роман – соціально-психологічний, в умовах війни люди виживають на доброті. У творі яскраво розкрита роль волонтерів у допомозі біженцям. Привертає увагу філософське спрямування роману, центральний образ Сонця, як мірило добра та світла, духовного піднесення. Рухаючись із Артемівська до Сум, герой роману зіштовхнувся з жорстокими проявами життя, але все-таки перемогло гуманне ставлення до людей.
Юрій Ош доповнив, що за тисячоліття існування людства мудріші прийшли до висновку: жінки живуть серцем, а чоловіки - більше розумом. Так в романі Марини Реух є і серце, є і розум. Йому, як колишньому жителю Донбасу, приємно було читати про Артемівськ, Зайцево. Сподобались розмови с сонцем.
Віталій Меланич додав, що дії на території Донбасу описані правдиво, особливо слід відзначити розмовну мову, написано так, ніби авторка там проживала. Відмітив те, що спочатку герой роману був неприкаяний, беззахисний, але випробування під час подорожі загартувало його. Твір, написаний на реальних подіях, вражає своєю достовірністю. Всі , хто прочитає новий твір, стануть добрішими і більш відкритими до людей.
Присутні привітали колег з проведеними презентаціями нових книг: Віталія Симоновського «Лирика с улыбкой» і Тетяну Прус «Четыре шага до весны».
Свої вірші прочитали: Олександр Сердюченко, Микола Балабан, Жанна Гапєєва, Віталій Меланич, Ольга Воробьова, Луіза Кривопішина, Юрій Ош, Тетяна Прус, і Валентина Кривенчук
Засідання було присвячене Дню міста і продовжувалось на майданчиках міста.
Немає коментарів:
Дописати коментар