Пам’яті поета Петра Возного

Троянди й виноград у Рильського були,
у Возного ж – поезія і мед!
Як пасікою бджоли загули,
так і рядки зашифрував поет.

Катерина Полтавець

 

Літературно-мистецький клуб «Грань» сумує з приводу непоправної втрати – на 80 році життя відійшов за життєвий обрій поет-байкар, пісняр, член МСПУ Возний Петро Андрійович.

Він був багатогранною особистістю. За фахом – бджоляр. Очолював державне підприємство «Сумибджолопром». У бджолярському світі відомий як винахідник та раціоналізатор, мав десятки авторських свідоцтв на винаходи та рацпропозиції. Його винахід — пересувний павільйон «Сумчанин» – визнаний найкращим у світі. За плідну працю отримав звання «Почесний пасічник України», нагороджений медаллю за «Трудові успіхи» та знаком «Винахідник СРСР». 

Ще в ранньому дитинстві закохався в поезію і сам мріяв писати, та, на жаль, за перо взявся лише у зрілому віці – за півроку до виходу на пенсію. Автор кількох поетичних та гумористичних збірок: «Сутність земного життя», «Герої живуть серед нас», «Щирі усмішки бджоляра», «Вірна прикмета». У своїй поезії він оспівував Україну, рідний край, віру в Бога, красу жінки й високе почуття до неї, розкривав таємниці бджолиного роду тощо. Його байки наповнені глибоким народним гумором. 

Автор викривав ганебні суспільні явища, невтомно захищав інтереси й людську гідність простих трудівників, винахідливих та мудрих земляків. Неодноразово друкувався на сторінках преси.

Також Петро Возний відомий як автор пісенних текстів. Його вірші на музику поклали такі музиканти й композитори, як Людмила Демченко, Любов Карпенко, Вікторія Соколова, Іван Веснич. Ці твори звучать на багатьох концертних майданчиках області. Пісня «Україна» двічі завоювала гран-прі на міжнародних фестивалях.

Петро Андрійович завжди був порядною і чесною людиною, яка достойно пройшла земний шлях і назавжди залишиться у пам’яті та серцях рідних, друзів та колег по перу. 

З повагою,
члени літературно-мистецького клубу «Грань»