* * * Твори - ювіляри 2018 року * * * 665 років (1353) збірці новел «Декамерон» Джованні Боккаччо * * * 485 років (1533) роману «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле * * * 425 років (1593) п’єсі «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра * * * 195 років (1823) історичному роману «Квентін Дорвард» Вальтера Скотта * * * 190 років (1828) поемі «Полтава» Олександра Пушкіна * * * 185 років повісті «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка * * * 185 років (1833) роману «Євгенія Гранде» Оноре де Бальзака * * * 220 років (1798) сатиричній поемі «Енеїда» І.П.Котляревського (перша публікація)* * * 200 років (1818) роману «Роб Рой» В.Скотта * * * 200 років (1818) поемі «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Г.Байрона * * * 180 років (1838) п’єсі «Наталка-Полтавка» І.П.Котляревського * * * 180 років (1838) роману «Пригоди Олівера Твіста» Ч.Діккенса * * * 170 років (1848) роману «Домбі і син» Ч.Діккенса * * * 170 років (1848) роману «Ярмарок марнославства» В.Теккерея * * * 150 років (1868) роману «Діти капітана Гранта» Ж. Верна * * * 140 років (1878) повісті «Микола Джеря» І.С.Нечуя-Левицького * * * 140 років (1878) роману «П’ятнадцятирічний капітан» Ж.Верна * * * 130 років (1888) п’єсі «Сто тисяч» І.К.Карпенко-Карий * * * 120 років (1898) фантастичному роману «Війна світів» Г.Уеллса * * * 90 років (1928) роману «Людина-амфібія» О.Р.Бєляєва * * * 90 років (1928) роману «Дванадцять стільців» І.Ільфа та Є.Петрова * * * 90 років (1928) повісті «Мина Мазайло» М.Г.Куліша * * * 80 років (1938) роману-фентезі «Хобіт, або Туди і Назад» Дж. Р.Р.Толкієна * * * 50 років (1968) роману «Собор» О.Т.Гончара * * * 50 років (1968) роману «Диво» П.А.Загребельного * * *

02.05.18

Пам’яті поета Петра Возного

Троянди й виноград у Рильського були,
у Возного ж – поезія і мед!
Як пасікою бджоли загули,
так і рядки зашифрував поет.
Катерина Полтавець
 
Літературно-мистецький клуб «Грань» сумує з приводу непоправної втрати – на 80 році життя відійшов за життєвий обрій поет-байкар, пісняр, член МСПУ Возний Петро Андрійович.


Він був багатогранною особистістю. За фахом – бджоляр. Очолював державне підприємство «Сумибджолопром». У бджолярському світі відомий як винахідник та раціоналізатор, мав десятки авторських свідоцтв на винаходи та рацпропозиції. Його винахід — пересувний павільйон «Сумчанин» – визнаний найкращим у світі. За плідну працю отримав звання «Почесний пасічник України», нагороджений медаллю за «Трудові успіхи» та знаком «Винахідник СРСР». 

Ще в ранньому дитинстві закохався в поезію і сам мріяв писати, та, на жаль, за перо взявся лише у зрілому віці – за півроку до виходу на пенсію. Автор кількох поетичних та гумористичних збірок: «Сутність земного життя», «Герої живуть серед нас», «Щирі усмішки бджоляра», «Вірна прикмета». У своїй поезії він оспівував Україну, рідний край, віру в Бога, красу жінки й високе почуття до неї, розкривав таємниці бджолиного роду тощо. Його байки наповнені глибоким народним гумором. 

Автор викривав ганебні суспільні явища, невтомно захищав інтереси й людську гідність простих трудівників, винахідливих та мудрих земляків. Неодноразово друкувався на сторінках преси.



Також Петро Возний відомий як автор пісенних текстів. Його вірші на музику поклали такі музиканти й композитори, як Людмила Демченко, Любов Карпенко, Вікторія Соколова, Іван Веснич. Ці твори звучать на багатьох концертних майданчиках області. Пісня «Україна» двічі завоювала гран-прі на міжнародних фестивалях.

Петро Андрійович завжди був порядною і чесною людиною, яка достойно пройшла земний шлях і назавжди залишиться у пам’яті та серцях рідних, друзів та колег по перу. 

З повагою,
члени літературно-мистецького клубу «Грань»