Згідно оцінкам критиків, кількість жінок-письменниць у сучасній українській літеартурі значно перевищує кількість авторів-чоловіків.
Складно оцінити це об’єктивно, але вже на початку року можна порекомендувати п’ять якісних книжок українських письменниць.
Про кохання у Верховній Раді, тюрму, мусульманських дружин, лесбійські трикутники та “інших” читаємо у огляді Тетяни Трофименко на ресурсі "Новинарня". На її думку - ці книги - саме той випадок, коли кількість не шкодить якості і вона надає рекомендацію - "Читати неодмінно" .
Ірина Агапєєва. Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму. — Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2018.
Автобіографічна книжка Ірини Агапєєвої — із короткого списку цьогорічної Книги року ВВС...Головний меседж цілком зрозумілий: каральна система несправедлива, а жінка в ній — особливо безправна й упосліджена. Зберегти гідність і людські почуття тут — диво, і для Ірини Агапєєвої воно стається. А проте трохи художності цій історії би не завадило.
Є в бібліотеках Сумської МЦБС: АБ (1), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1), Ф17 (1)
Що приємно - головна героїня, хоч і вигадана, - наша землячка, яка народилась в Конотопі Сумської області.
Більшість подій ми бачимо крізь оптику персонажів — і це не надто толерантна оптика, хоч би йшлося про офіціантів… хоч би про саму героїню — в очах її обранця («Господи, звідки в громадянки із Сумської області ці вилиці, ці очі?!»). А проте це один із небагатьох текстів про сучасне життя, написаний чесно й без пафосу; і про жінку, яка обирає стати «машиною генерації проблем», хоча могла би «просто кохати».
Марина Гримич. Ажнабія на червоній машині. — Київ : Нора-друк, 2018.
Комедія ситуацій із цуциком чи розбитою свекрушиною вазою, привид у машині, ніби списана з путівника подорож Ліваном, історії «Тисячі й однієї ночі», тролінг патріархальних традицій з обох боків — за цим усім можна розшифрувати спробу осмислити ситуацію сучасної української жінки в інокультурному й інорелігійному середовищі. Але доведеться докласти зусиль.
Є в бібліотеках Сумської МЦБС: АБ (1), Ф17 (1)
Кіра Малко. Нижче. — Київ : Нора-друк, 2018.
Об’єктом кохання героїні Кіри Малко стає співробітниця по київському офісу, полька на ім’я А.: буквально збита з ніг силою почуттів Поліна «усвідомлювала, що хоче стати пилом на моніторі в тієї нової дівчинки, щоб постійно перебувати під її поглядом — вісім годин на день, п’ять днів на тиждень. Вона хотіла стати настирливою мухою, яка літатиме перед її обличчям, розглядаючи її риси зблизька, доки та не розмаже її, муху, по склі...
Є в бібліотеках Сумської МЦБС: Ф17 (1), Ф16 (1), Ф18 (1), Ф1 (1), Ф8 (1)
Світлана Тараторіна. Лазарус. — К. : Видавнича група КМ-Букс, 2018.
Книжка ... змальовує фентезійний світ уявного Києва початку ХХ століття, де мешкають не тільки люди, а усілякі людиноподібні — водяники, перелесники, упирі, мавки, відьми… Словом, «інші».Тим,не менше - читання захоплює...
Немає коментарів:
Дописати коментар