"Поліські акварелі" на гостинах у БібліоСумки

Добре відомо - Сумщина багата на літературні таланти.

На початку нового, і сподіваємось, творчого року пропонуємо вам ознайомись із творчістю митців поетичного слова, що представляють прекрасний куточок Сумщини -
Полісся, а саме Серединобуддя.

Пропонуємо вашій увазі книгу із поетичною назвою - "Поліські акварелі". 

Це збірка творів учасників літературної студії «Чиста криниця», яка входить в склад створеного більше 20 років тому в м. Середина-Буда Сумської області творчого клубу «Часопис».

Цей клуб зібрав представників різних професій і віку, об'єднав їх в одному прекрасном прагненні творити.

Вірші в збірнику написані українською і російською мовами, в них - душа кожного учасника, звернення берегти все прекрасне, що є на землі і в людині. Лірична і філософська, паріотична і романтична поезія розкриває внутрішній світ цих творчих людей.

Кожного тижня ми будемо знайомити вас із віршами авторів цієї колективної збірки.

Розпочинаємо із розділу, присвяченого творам Івана Бідненко.

Іван Бідненко після закінчення сільськогосподарського інституту понад сорок років проживає в с. Рожковичі Середино-Будського району. Майже стільки ж становить його трудовий стаж агронома місцевого господарства.

Активний учасник літературної студії «Чиста криниця». Його вірші друкувалися в районній пресі, на сторінках всеукраїнської літературної газети «Віддзеркалення». Вони увійшли в колективні збірники «Співзвуччя», «Зима», «Осінь». У творчій скарбничці Івана Бідненко - поетичний збірник «Цей дивосвіт».

З роботи

Ідеш з полів,
а втома розлилась
(Солодка втома
в обважнілім тілі),
Неначе квітка
радощів знайшлась.
І ще чогось простого
захотілось.
Можливо,
навіть пісню заспівати.
Їй-богу, я б співав,
але не вмію.
Та раптом – соловейко…
Що казати?!
Здається,
я від щастя занімію…


Земля

Помолодшає рідна земля
Через рік,
через два,
через вічність…
Та наділить прийдешнім здаля,
Молодим,
дорогим,
буревісним.
Хай здається – старіє село,
І мій край в посивілих туманах,
Вже обіймами ніжно взяло,
Як колись обіймала нас мама…


Хлiб

Ціную хліб з дитячих літ,
Беру його, немов святиню.
В нім бачу розуму політ
І велич зросту Батьківщини.
Беру його, немов дитя,
Любовно, бережливо, ніжно.
В нім бачу радість майбуття
І силу матері-Вітчизни.
Беру…
І сльози на очах:
Йому нема сьогодні слави.
Де колос ріс – одна печаль.
Зміцнити чим тепер Державу?

• Читати вірші Івана Бідненка у збірці "Полесские акварели"