Листи Лесі Українки

Рекомендуємо прочитати

В 2021 році виповнюється
150 років з дня народження Лесі Українки.

До Сумської центральної міської бібліотеки ім.Т.Шевченка за програмою поповнення фондів україномовною книгою надійшли 2 томи видання листів письменниці  - без купюр, доповнені фотокопіями окремих листів та унікальними фотографіями.

• Леся Українка. Листи: 1898 – 1902. – К.: Комора. – 2017. – 541 с. 

• Леся Українка. Листи: 1903 – 1913. – К.: Комора. – 2018. – 733 с. 

Яскрава і неповторна Леся Українка сяяла не тільки в своєму часі, але й продовжує сяяти поза ним. Мало хто з українських поетів може стати нарівні з нею. Вона залишила велику творчу спадщину і мала значний вплив на наступні покоління.

Леся листувалася з багатьма письменниками та іншими відомими людьми свого часу: Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Ольгою Кобилянською, Михайлом Коцюбинським, Борисом Грінченком, Сергієм Єфремовим, Агатангелом Кримським, Осипом Маковеєм, Гнатом Хоткевичем...

Блискуча інтелектуалка з української аристократичної родини, вона ненароком в своїх листах створила геніальний роман про саму себе і своє оточення. Саме в листах її, здебільшого, розлогих і детальних, читач знайде філософські роздуми, політичні монологи з приводу тогочасних подій, пророчі передбачення щодо долі України, несподівані деталі свого приватного життя і в усьому цьому можна побачити цілу епоху очима надзвичайно ерудованої, сильної і щирої поетеси. 

Все життя її можна дослідити по листах. Спілкується Леся Українка з письменниками, поетами, артистами і політиками, багато подорожує, вчить іноземні мови, намагається здобути фінансову незалежність, шиє собі сама одяг, виписує книжки з європейських бібліотек, співпрацює з українськими та закордонними журналами, багато пише, займається громадською роботою, втрачає близьких і рідних, страждає від тяжкої хвороби і, навіть, за кілька годин до своєї смерті надиктовує матері конспект нової драми… 

Листи Лесі Українки дають нам змогу наблизитися до розуміння творчості геніальної поетеси, її громадянських переконань. Вони руйнують багато міфів навколо її особистості, наближають нас, читачів, до сприйняття Лесі Українки як молодої чуйної жінки, доньки, сестри, вірної подруги. 

Але найхарактерніше, що можна вичитати в її листах про саму себе – про її велику силу волі, хоч і жалкувала про те іноді: 

«Тілько я, коли згадую своє життя, то завжди боюсь, коли б хто з вас не повторив моїх помилок. А помилка головна в тім, що багато сили йшло на даремну видержку, на непотрібну терпеливість, а серцю давалася воля тоді тілько, як уже було пізно…». 

Та чи не допомогла саме ця її витримка і її сила волі стати тим, ким стала Леся Українка і написати стільки скільки вона написала? Відповідь очевидна.

Читати листи не так легко, як популярну літературу розважального жанру, але той хто наважиться – отримає справжню насолоду від спілкування з талановитою авторкою.

В цих книгах листи подано мовою оригіналу, без копюр, за автографами, які зберігаються в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, в музеях Лесі Українки в різних містах. Крім покажчика адресатів в книгах подано і зведений іменний покажчик, а також список ілюстрацій та фото, що значно спрощує роботу дослідників життя та творчості Лесі.

Олена Мартюшова, 

заст. директора Сумської міської ЦБС