Людина-епоха: Олександр Блок

28 листопада виповнюється 140 років з дня народження однієї із найяскравіших зірок на небосхилі поезії "Срібної доби"
Олександра Блока.

 

 

 

 

Олександр Олександрович Блок – визначний російський поет, драматург, публіцист. Значення О.Блока як особистості і як художника влучно визначила Анна Ахматова:

«Блока я вважаю не тільки найвизначнішим поетом першої четверті ХХ століття, але й людиною-епохою, тобто найхарактернішим представником свого часу». 

Його великі твори, так само як і невеликі вірші («Фабрика», «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека», «В ресторані», «Стара хатинка» та інші), стали частиною світової культурної спадщини.

Вірш "Незнайомка" (1906) - один із шедеврів світової лірики і найбільш узнаваний вірш поета. Він писався під враженням розриву з дружиною, Любов'ю Дмитрівною Менделєєвою. Їх непрості відносини, в яких багато в чому був винен і сам Олександр Блок, коли спробував підмінити літературно-філософської ідеєю живу дійсність, реальні почуття і сімейне життя, врешті-решт зайшли в глухий кут.

Любов Дмитрівна захопилася другом і побратимом чоловіка по перу - Борисом Бугаєвим, письменницький псевдонім якого (Андрій Білий) гримів тоді літературними колами Москви і Петербургу. Її відхід був вкрай болючим, про що не раз згадував сам Блок. 

«Незнайомка» розповідає про стан безвиході і відчаю, неприкаяності, безпритульності, які охопили поета. Він блукає по дешевим кабачкам Петербурга, навідується в привокзальний ресторанчик Озерков - невеликого дачного селища під Північною столицею.

Щовечора над ресторанами,
Де шал гарячий не приглух,
Правує окриками п'яними
Весни хмільний і тлінний дух...

І кожен вечір, в час умовлений
(Чи це не мариться мені?),
дівочий стан, шовками зловлений,
Пливе в туманному вікні.

Вона повільно йде між п'яними,
І все зажурена, одна,
Духами дишачи й туманами,
Сідає мовчки край вікна.

І віють давніми й оздобними
Повір'ями тугі шовки,
І брилик з перами жалобними,
І персні гарної руки.

Чудною близькістю закований,
За темну я дивлюсь вуаль —
І бачу берег зачарований
І чарами пойняту даль...
 
В моїй душі є скарб, і вручено
Від нього ключ лише мені!
Потворо захміліла й змучена,
Це правда: істина — в вині!

  (переклад М. Литвинця)

Віршу «Незнайомка» вже більше ста років. А він, як хороше вино, з часом не старіє і знане як і раніше цінителями справжньої Поезії.

Творчість О. Блока відкриває читачеві неповторний і дивовижний світ краси і гармонії, вчить бачити прекрасне в буденному, глибше розуміти внутрішній світ людини. А пошуки Блоком нових віршованих форм, переосмислення ролі творчості дають повніше розуміння поезії. Символи Вічності, Любові, Всесвіту, Життя - цим він пояснює сенс буття.

Ми пропонуємо вашій увазі одне із кращих виконань вірша "Незнайома" (читає Павел Морозов). І нехай вірші класних поетів, допоможуть вам пізнати світ краси та відчути творчу наснагу і доблесть!