Літні вірші Любові Матузок

День влітку так швидко сунеться, -
не втримати у руці.
В ставку клекотить, як в супниці,
від сміху й розваг плавців -
веселих і невибагливих. 

 

 

 

Лютують лиш оводи.
А верби гілками спраглими
схилилися до води.
Спочинок. І знов - загострені
трикутники смаглих рук.
...Корови ступають гостями
й цілують веснянки лук.

 

 

 СПАС

Прощання з літом - яблуко духмяне!
Святкуєм Спаса - переддень зими,
і бджоли, від медів важкі та п’яні,
вже всоте прогули свої псалми
над кошиками.
Люду - барви й лави,
до образів у щирості сльози молитва лине:
- Боже правди й слави!
На мир і на любов преобрази!
Як відповідь - освячена, цілюща,
жива вода!
Акафіста слова
дадуть надію нам на хліб насущний.
І поки віра у серцях жива -
вона не дасть зміліти нашим душам
і піднесе на гідне і нове.
...Церковних дзвонів велетенські груші
віщують всім про свято храмове,
де вина й мед -
вже можна по Закону.
Втомившись від прохань,
надій, бажань,
в пречистім сяйві мружаться ікони:
благословляє Спас парафіян.
бажань -
в пречистім сяйві мружаться ікони:
благословляє Спас парафіян.

  

СОНЯШНИК

Соняшник - згадка про Грету Гарбо:
як відкидає назад свою голову –
в жовтогарячому круглім жабо,
й скільки снобізму в стрункому і голому!
Дивиться зверхньо чужак –
напівбог, кпинить городу зразкову еклектику.
Хто йому бачиться?
Може, Ван Гог,
що передав і красу, й енергетику.
Американець, як втрапив сюди?
Дозвіл затверджено в вищих інстанціях?
Бджоли цілують його за меди
і розважають щоденними танцями,
бо ж - особливий,
ця роль - непроста,
все ж винятковість - то ноша відважного.
Сонце - єдина висока мета,
сноб чи романтик в жазі недосяжного?

Любов МАТУЗОК. Яблука пізніх віршів: Збірка поезій. - Суми: ВВП Мрія, 2016.