У кожного своя улюблена пора року. Не всі люблять зиму. Природа спить. Земля з її красою під снігом. Ріки під льодяним панциром. Холодно. Морозно.
Три місяці з нами в імлі сніжинки на мерзлому склі…
Але не всі люди на нашій планеті знають, що таке зима. І, мабуть, мріють про неї, уявляють зимові картини.
А якби зима приходила раз в сторіччя? Питання для фантастів. У Рея Бредбері є «Все літо в один день». А якщо «Вся зима в один день»?..
Люди залишили б всі свої невідкладні справи і вийшли милуватися снігопадом.
Як у дитинстві розглядали б кожну сніжинку, захоплюючись її бездоганністю. Раділи б хуртовині, яка засліплює очі, вмиває сніговою водою, обгортає в ажурну хустину. Годинами зачаровано дивилися б на чудові зимові картини, намальовані однією – білою! – фарбою. На морозі сніг виблискує всіма веселковими кольорами.
Здається, земля засипана діамантами. Ніби в цукровій пудрі стоять дерева. У лісі казкова тиша, на кожній гілці іній. Ліс заснув під снігову заметіль. Бачить весняні сни. Гордовиті сосни утопають в кучугурах, наметених хуртовиною.
Радіючи, грали б у сніжки, ліпили снігові фігури, неодмінно каталися на придбаних заздалегідь ковзанах, лижах і санях! Пригадую: в дитинстві снігу намітало по вікна. Доріжки, мов тунель, прорубували в снігу. А ми, дітлахи, викопували кімнати, і кожен за своєю фантазією прикрашав снігові палаци.
Як це було здорово і весело!
Яке щастя, що ми живемо взимку кожен рік, відчуваємо всі настрої цієї пори, милуємося її неповторною красою!
Надія Фурзенко
Немає коментарів:
Дописати коментар