Тополиними вітами грається вітер червневий,
Напівголоса пісню співає про вічну любов.
У куплетах нових залишились рефрени травневі,
Що живуть ще у спогадах знову воскресших дібров.
Загорнусь, як циганка, у літо цвітасто-зелене.
Хоч у мріях та снах у вишневий садок полечу.
По дорозі зустріну знайомі сосонки, ялини:
Привітають мене, і розчулюся я до плачу.
Повернуся у місто яскраво-мінливих газонів,
Де до мене в безсоння підморгує глаз ліхтаря.
Тут спокійніше зараз, ніж там, на бентежнім кордоні,
Де здригається з кожним «прильотом» вечірня зоря.
Тополиними вітами грається вітер червневий,
Напівголоса пісню співає про мир на землі.
У куплетах нових залишились рефрени із гнівом,
Бо летять ще ракети, і гинуть безвинні у злі…
05.06.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар