Ірина БУЛАХОВА. Жоржина

Мимо саду, де стигне ожина,

проминувши густий верболіз,

йшло дівча. В косах квітка жоржини,

карі очі, кирпатенький ніс.

А коли наздогнав – обернулась.

Чорні брови, коса, як смола! 

 

 

 

Богдана ГУСАК. Стежка

Кривенька стежка. Пил у споришах.

Гурт соняхів шорстких — не підступИся!

Важкі брилі донизу жовтокрисі* —

прозорий натяк: — Бачиш, он межа!

 

 

 

 

Людмила МЕДИНА. Літня казка

Почався серпень — літня казка!

Де сонце сипле мед і цвіт.

Дарує день і ніжність, й ласку,

І щастям сповнює весь світ.

Ще пахнуть м'ятою світанки,

І роси срібляться в траві,

А вітер ніжно до альтанки

Несе мелодії живі.

 

 

 

 

 

Богдана ГУСАК. Іду до себе: вірш дня

Іду до себе у розкішний сад.

Там затінок дає мрійлива крона

і прагнень дозрівають пишні грона,

панують скрізь гармонія і лад.

Дарує свіжість пізнання каскад.

Купатися в нім знята заборона.

Без лестощів, що знищили Нерона,

душа раює під пісні цикад .

Тут воля для сміливих дій, думок,

фантазія сягає до зірок.

Раніше не вдавалось це без бою.

А нині у реаліях війни

в собі шукаю щастя й глибини,

тому що все своє ношу з собою.

Надія КРАСОТКІНА. Серпень запашний

 А от і серпень запашний, медовий.

Чарівний, теплий спокій свій несе.

Світанками барвистими чудовий,

Вже грушами достиглими трясе.

 

 

 

 

 

 

Анатолій ТАРАБАН. Серпень: вірш дня

Вже серпень ставить на крило над

стернями лелечі ранки, вже осінь перші

забаганки вкрапляє в неба синє тло.

Медами тішить щедро Спас, і павутиння

срібний подив освячує іконостас   

псалмом божественних мелодій у храмі

спраглої душі, що мліє в благодаті

млосній... 

Вже - серпень, вже на ґанку - осінь, вже

стали віршами «вірші».

Емілі БРОНТЕ. Приходь за мною

 

Портрет Емілі Бронте від її брата Патріка Брамвеля Бронте. Рукопис віршів Гондаля

 

У 1846 була опублікована збірка «Поезії Каррер, Елліс та Ектон Белл», куди ввійшли вірші трьох сестер Бронте, хоча більшу частину творів становили саме вірші Емілі, які вражали своєю дикою, меланхолійною музикою. Хоча збірка не здобула великого успіху, критики відзначали її глибину.

Приходь за мною

тільки ти маєш благословенну безсмертну душу.

Раніше ми любили зимову ніч

Блукали снігом без свідків.

Галина ПОТОПЛЯК. Липень: вірш дня

Така липнева панорама,

Така полів квіткова гама,

Що й не дихнути, не зіпнути,

А лиш води з відра ковтнути.

 

 

 

Павло Тичина. Як не горю

 

Анатолій ТАРАБАН. Диво блюзу: рондель

Екмеліка гліссандо – диво блюзу.

Захоплює спокуса обертонів.

Мереживо відлуннями фантомів

Плетуть і флажолети, милі друзі.

 

 

 

Анатолій ТАРАБАН. Зірка надії

 

У сутінках моїх терпінь, в зіницях,

сповнених чекання, іще ховалась ночі

тінь, мов безнадія сподівання.

 

 

 

 

 

 

Костянтин Москалець

 

Богдана ГУСАК. Гарячий вечір у міському барі

Гарячий вечір. У міському барі

утома розчинилася у блюзі.

В завісі диму – соло на гітарі –

заглиблено, без крику і конвульсій…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олена ТЕЛІГА. Літо

 

Вірш Давида Бурлюка

 

 

У перекладі Олександра Вертіля із збірки «Тонкофінгерпринт». Читає НаталіяДмитракова

Психолог казав, треба час...

 

Олег ОЛЬЖИЧ. Захочеш - і будеш: вірші

21 липня 1907 р. народився визначний український поет, учений, громадський діяч Олег ОЛЬЖИЧ. 

Це людина без якої неможливо уявити культурне та політичне життя української нації 1920-1940-х рр., тим більше, національно-визвольний рух періоду Другої світової війни.

 

 

 

 

 

Благословенна мить: Петрарка і Лаура

«У рік тисяча триста двадцять сьомий, у квітні, в першу годину шостого дня, я ввійшов у лабіринт, з якого немає виходу»

 

Благословенні місяць, день і рік,

Пора, година, край, містина мила,

Коли краса її очей сп’янила

Мене, і став я бранцем їх повік.

   

  

Богдана ГУСАК. Поговори зі мною на зорі...: вірш дня

Поговори зі мною на зорі,

допоки день ще запрягає коней

і сонце кімоно своє червоне

доношує між згаслих ліхтарів.

 

 

 

 

Галина ПОТОПЛЯК. Ці квіти польові...