і вигукнула: «Я – вдома!»
Неначе осяяла світлом
зимового дня утому.
У затишній нашій оселі
аж начеб-то стало тісно.
Часи пригадались веселі -
гуртом веселіше, звісно.
Весела, співуча, крилата -
Чиясь кароока доля.
Сьогодні чекаємо свята -
Приїхала в гості доня!
Без тебе сумуємо, знаєш?
Та час прийшов - кличе воля.
Чи сонце в долонях сховаєш,
Чи втримаєш вітра в полі?
Незвідана кличе дорога...
Нехай обминуть напасті!
Я буду благати у Бога
Тобі, моя рідна, щастя!
Немає коментарів:
Дописати коментар