Сонце сходить з прикордоння,
звично світло шле в життя.
Там, у ріднім домі, доня…
Сад…дерева…відчуття
радості та небезпеки.
Дім самотній, сад в печалі,
що плодів ніхто не брав…
В'ялі трави зустрічали
та горіхи поміж трав -
в радості та небезпеці.
Біля дому горобина,
що посаджена батьками.
Ніжний стовбур-хворостина -
оберіг від тата й мами
в радості та небезпеці.
Білка у саду - хазяйка,
ще й птахи, що тут зимують.
Може, з лісу прийде зайка,
дятел, що садок лікує
в радості та небезпеці?..
Сонце сходить з прикордоння…
в радості та небезпеці.
22.10.2023
Надія Фурзенко
Немає коментарів:
Дописати коментар