О. АСАТУРОВА, Н. ФУРЗЕНКО. Не має спокою душа...: вірш дня

Не має спокою душа. Мов хміль,

Безсоння мучить до світанку…

Як вимкнути в душі радар на біль,

Який заповнив Землю без останку?

Не викреслити з пам'яті брехні,

Що у вістях казали трубадури.

 

 

 

А як було потрібно до війни

Для змі ввести один закон цензури,

Щоб передбачити і гумкою змести

Всі жахи незліченних ще бойовищ…

Й спостерігати, вміє як плести

Павук мережку між рослинних сховищ,

Як парашут кленового листка

Злітає у долоні переліску.

А тиша там прозора та крихка -

Ні пострілу, ні вигуку, ні сплеску.

І тягнуться дими із труб пічних -

Сусіди топлять баньку по суботах…

Моїм віршам у вирії війни

Доводиться тулитись у блокнотах

Та на горищі, по старих кутах,

Бабуся там ховала "похоронки"...

Немає спокою… Тривожать в снах

Очиці малюків біля воронки*...

Елена Асатурова

Переклад Надії Фурзенко

 

15.10 2023