Людина, яка створила нове в галузі кіно: Олександр ДОВЖЕНКО

10 вересня 2024 року виповнюється 130 років від дня народження Олександра ДОВЖЕНКА - українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографа. 

Режисера культових кінострічок «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал». 

 

 

 

Олександр Довженко – чи не найвизначніша й водночас найконтроверсійніша – постать української культури радянської доби. У своїй творчості він розробив політичний і культурний проект України, далекий від догматичного комунізму: в цьому – умовно авангардистському – проекті парадоксальним чином поєднувались футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм. Здатність мислити міфологічно, позачасово, обіймаючи цілі історичні епохи й асоціюючись із власним народом, робить Довженка постаттю цілком героїчною.

Олександр Довженко зняв і поставив 14 фільмів, написав майже 20 кіносценаріїв і кіноповістей, створив більше 20 новел та оповідань. 

Перший серйозний успіх прийшов до митця з виходом фільму «Звенигора». 

У своїй автобіографії Довженко писав: «Звенигора в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт, це прейскурант моїх творчих можливостей.., я зробив її одним духом – за сто днів, не зробив, а проспівав, як птах. Мені хотілося розсунути рамки екрана… заговорити мовою великих узагальнень». 

Дванадцять пісень цієї стрічки відтворюють легенди скіфів і варягів, запорізьких козаків, громадянської війни, петлюрівців, більшовиків та білогвардійців. Усі вони поєднані одним персонажем – дідом, який уособлює патріархальне селянство, прив'язане до цінностей минулого. 

А всесвітньо відомий  режисер, сценарист та теоретик мистецтва Сергій Ейзенштейн так описав свій захват після перегляду довженківської картини: «…в повітрі стояло: серед нас нова людина кіно. Майстер свого жанру. Майстер своєї індивідуальності. І разом з тим майстер наш. Свій. Спільний. Перед нами була людина, яка створила нове в галузі кіно». Фільм «Звенигора» з тріумфом демонструвався в Парижі, обійшов екрани кінотеатрів Голландії, Бельгії, Аргентини, Мексики, Канади, Англії, Греції, США.

Блискучій успіх «Звенигори», який був сенсацією 1928 року, став водночас і початком особистої трагедії Довженка – за цю стрічку, а згодом і за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати в буржуазному націоналізмі. Сам же Довженко на це сказав, що свої картини він «писав з гарячою любов’ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя».

 

У 1929 році Довженко створив фільм «Арсенал» про історію повстання робітників київського заводу 1918 року.

У своїй автобіографії Довженко писав, що завдання, яке він ставив на зйомках «Арсеналу», – показати класову боротьбу зі сторони барикад, тобто було «суто політичним, партійним». Та за розмахом дії й унікальної мови на стику поетичного та реалістичного кіно «Арсенал» не поступається «Звенигорі».

 

 

 

 

 

 

О. Довженко. ЗЕМЛЯ: Кіноповість

Поетична кінорозповідь про події, пов’язані з колективізацією в Україні наприкінці 20-х років, про створення перших колгоспних комун, про класову ворожнечу…

«Земля» – найвідоміший український фільм, визнаний шедевром світового кіномистецтва. Глорифікована в Україні після смерті Довженка, авангардистська стрічка, заборонена через 9 днів після виходу в прокат, породила чи не найбільшу кількість контроверсійних тлумачень.

Демонстрація фільму в кінотеатрах Києва розпочалася 8 квітня 1930 року, а вже 17 квітня його показ був заборонений.  Довженко тоді написав у «Автобіографії»: «Радість творчого успіху була жорстоко пригнічена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти».

На міжнародному референдумі кінокритиків у Брюсселі 1958 року цю стрічку було названо одним із 12 найвизначніших здобутків світового кінематографа. Роботу над фільмом розпочато 24.05.1929, завершено 25.02.1930. Прем’єра фільму відбулася 08.04.1930 в Києві.

 

 О. Довженко. МАТИ: Оповідання

 

1 квітня 1942 року у своєму «Щоденнику» письменник робить запис про українську селянку, яка, переховуючи двох поранених льотчиків, сама загинула від рук гітлерівців.

Митець занотовує: «… це тема для новели, для поеми,для сценарію. Це факт, а не вигадана автором композиція про матір нашого великого многостраждального доброго народу».

Уперше оповідання «Мати» було надруковано 20 лютого 1943 року в газеті «Известия», а через п’ять днів в газеті «Радянська Україна».  

 

 

Епосом війни називають кіноповість Довженка «Україна в огні», яку митець писав упродовж 1941–1943 років. 

Після того, як уривки однойменного сценарію фільму були опубліковані у пресі, його заборонили для подальшого друку і зйомки. 

Довженка звинуватили у націоналізмі, вивели зі складу комітетів і редколегій, звільнили з посади художнього керівника Київської кіностудії і назавжди заборонили жити в Україні.

 Тоді він залишив такий запис у своєму щоденнику: «...невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм в непотуранні глупоті людей чиновних, холодних діляг, чи в невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?..». 

Тільки 1966 року кіноповість вперше надрукували з багатьма цензурними купюрами.

  

 О. Довженко. ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА: Кіноповість

Кіноповість «Зачарована Десна» Олександра Довженка за своїм художнім і філософським рівнем та змістом стоїть поруч із кращими світовими зразками художньої автобіографічної прози. Вона не має чіткого сюжету, оскільки автор обрав оригінальну композицію: твір складається з окремих спогадів, що нагадують новели, в яких солодким смутком та гіркою іронією  розповідається про дитинство головного героя.

Сценарій фільму Поема про море Олександр Довженко написав уже важко хворим. Для майбутньої кінострічки хронікери-оператори зафіксували на плівку панораму Каховського будівництва, перекриття Дніпра, затоплення котловану та інші етапи будівництва.

Довженко закінчив підготовчу роботу і до останнього сподівався встигнути зафільмувати стрічку, але пішов з життя напередодні першого дня зйомок. 

Закінчувала фільм його дружина Юлія Солнцева.

 

 

 

 

 

За джерелами Інтернет