Анатолій ТАРАБАН. Так і живу: вірш дня

Так і живу. А час карбує миті

На циферблаті трансферу століть.

Та нас, з НАДІЄЮ удвох, не зупинить...

Надіємося — ніде правди діти.

 

 

 

 

 

Оце наважився ронделя сотворити...

Рим назбігалося тьма-тьмуща, наче бліх.

Так і живу. А час карбує миті

На циферблаті трансферу століть.

Як не крути, а, все ж, на цьому світі,

На, Богом даній, батьківській землі

Куєм своє — невтомні ковалі.

По іншому щось не виходить жити.

Так і живу, а ЧАС карбує миті.

05.07.25