Бач, сніг ніздрюватий
розкис коло хати.
(бо ж скоро весна!)
А був ще недавно
Біліший від вати,
лежав край вікна...
Вже кличуть синиці
Напитись водиці
із талого снігу.
Смачна!
А сонце іскриться,
Цвірінькають птиці...
Весна!
Берези і клени
в промінні черленім
прокинулись знов.
Бруньки їх зелені,
(мов срібло зі жмені),
дзвенять про любов!..
І я, хоч і сивий,
Берізкам красивим
читаю вірші...
Про те,як весною,
порою дзвінкою
йдуть теплі дощі.
- СЛОБОЖАНЩИНА: Альманах літераторів Сумщини. - Суми: ВВП "Мрія", 2024. - С. 44.
Немає коментарів:
Дописати коментар